Характеристики бігу з аудіостимуляцією спортсменів із вадами зору
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2021-2.001Анотація
Мета: виявити відмінності в бігових характеристиках спортсменів із вадами зору без і зі звуковою стимуляцією.
Матеріал і методи: аналіз, синтез та узагальнення; тестування. Учасники: спортсмени з вадами зору (категорія Т13) (хлопці n = 6 та дівчата n = 5). Втручання: тест №1: біг протягом 4 хвилин з поступовим збільшенням темпу; тест №2: біг протягом 4 хвилин у темпі метроному (140; 150; 160; 170 ударів за хвилину).
Результати: порівняння результатів тесту №1 та №2 у групі юнаків виявило достовірність відмінностей (р <0,05) для: першої та четвертої хвилин бігу; середньої швидкості бігу на другій хвилині. Порівняння результатів тестів №1 та №2 у групі дівчат виявило достовірність відмінностей (р <0,05) для: дистанції бігу в першу хвилину; середньої швидкості бігу на першій та другій хвилинах.
Висновки: визначено особливості реакції спортсменів з вадами зору на біг з аудіостимуляцією. Фізіологічні реакції, які були зареєстровані у хлопців та дівчат були схожими. У той же час існують певні відмінності в стратегії руху учасників дослідження. Це підтверджує комплексний вплив нав’язаного ритму на продуктивність циклічного руху. Ми очікували значних відмінностей між біговими характеристиками із слуховою стимуляцією та без неї. Однак великої кількості достовірних відмінностей між результатами, в тому числі для хлопців і дівчат, не зареєстровано. Виявлено комплексний вплив обраного ритму на результативність бігу спортсменів з порушенням зору. Зафіксовані реакції пов’язані з нозологічними особливостями учасників дослідження. Проте, необхідне проведення більш глибоких досліджень. На цьому етапі ми схильні думати, що обрані частоти метроному зручні для роботи з навантаженням, що зростає східчасто.
Ключові слова: метроном, ритм, темп, легка атлетика
Посилання
Рядова, Л., Шестерова, Л. (2018), «Вікова динаміка рівня розвитку статичної рівноваги в учнів середніх класів з вадами зору», Слобожанський науково-спортивний вісник. № 3(65). 52–56.
Bacon, C. J., Myers, T. R., Karageorghis, C. I. (2012), «Effect of music-movement synchrony on exercise oxygen consumption», J. Sports Med. Phys. Fitness. №52. 359–365.
Edworthy, J., Waring H. (2006), «The effects of music tempo and loudness level on treadmill exercise», Ergonomics. №49. 1597–1610.
Hoffmann, C. P., Torregrosa, G., Bardy, B. G. (2012), «Sound Stabilizes Locomotor-Respiratory Coupling and Reduces Energy Cost», PloS one 7 (9). URL: ttps://doi.org/10.1371/journal.pone.0045206
Hove, M. J., Risen J. L. (2009), «It’s all in the timing: Interpersonal synchrony increases affiliation», Soc. Cogn. №27. 949–961.
Karageorghis, C. I., Terry, P. C., Lane, A. M., Bishop, D. T., Priest, D. L. (2012), «The BASES expert statement on use of music in exercise», J. Sports Sci. №30. 953–956.
Kyröläinen, H., Pullinen, T., Candau, R., Avela, J., Huttunen, P., Komi, P. V. (2000), «Effects of marathon running on running economy and kinematics», Eur. J. Appl. Physiol. №82. 297–304.
Mendonça, C., Oliveira, M., Fontes, L., Santos, J. (2014), «The effect of instruction to synchronize over step frequency while walking with auditory cues on a treadmill», Hum Mov Sci. №33. 33–42.
Place, N., Lepers, R., Deley, G., Millet, G. Y. (2004), «Time course of neuromuscular alterations during a prolonged running exercise», Med. Sci. Sports Exerc. №36. 1347–1356.
Roerdink, M., Ridderikhoff, A., Peper, C. E., Beek, P. J. (2013), «Informational and neuromuscular contributions to anchoring in rhythmic wrist cycling», Ann Biomed Eng. №41. 1726–39
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
До уваги авторів!
