Фізична терапія на етапах відновлення після ревізійного ендопротезування кульшового суглобу
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2021-5.004Анотація
Мета: наукове обґрунтування, розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії пацієнтів при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглобу.
Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, показники артеріального тиску та пульсу, антропометрія, гоніометрія, тестування за шкалою ВАШ, математична статистика. Контингент досліджуваних склали пацієнти ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМНУ» в кількості 19 осіб, які були роподілені на 2 групи, основна – 10 та контрольна – 9 осіб. Тривалість розробленої інтенсивної програми ФТ для пацієнтів основної групи – 37 днів, передопераційний період – 10 днів до хірургічного втручання та 27 днів після (ранній післяопераційний – 5 днів, пізній післяопераційний – 7 днів, ранній відновний – 15 днів). Пацієнти контрольної групи у той же час пройшли курс реабілітації за загально прийнятою методикою.
Результати: досліджена динаміка показників артеріального тиску та пульсу, антропометрії, гоніометрії кульшового та колінного суглобів, інтенсивності больового синдрому за шкалою ВАШ, визначено, що всі вказані показники були статистично кращими у пацієнтів основної групи.
Висновки: при ревізійному ендопротезуванні слід підготувати організм хворого для попередження післяопераційних ускладнень за допомогою засобів і методів фізичної терапії; у пацієнтів обох груп відбулося покращення показників гемодинаміки серцево-судинної системи, показників динаміки охватних розмірів стегна, обсягу рухів в кульшовому та колінному суглобах, тестування інтенсивності болю за шкалою ВАШ. Однак, у пацієнтів основної групи, у порівнянні з пацієнтами контрольної групи, виявлено суттєве (статистично доведене) покращення всіх показників; проведені спостереження підтвердили, що сегментарно-рефлекторний масаж можна проводити на ранніх етапах реабілітації; отримані в динаміці дослідження дають змогу стверджувати, що нами доведена висока ефективність розробленої програми фізичної терапії пацієнтів при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглобу, яка дозволяє значно поліпшити стан опорно-рухового апарату та організму в цілому.
Ключові слова: ревізійне ендопротезування, кульшовий суглоб, фізична терапія.
Посилання
Бур’янов О.А. (2006), Травматологія та ортопедія: підручник. Київ, 435 с.
Пустовойт Б.А., Тец А.Б. (2019), «Использование и влияние комплексной програмы физической терапии в лечении больных с коксартрозом 2-3 степени», Слобожанський науково-спортивний вісник, No1 (69). С.31-36.
Корж М. О. (2012), «Сучасний стан проблеми ендопротезування суглобів в Україні», Боль, суставы, позвоночник, No 1 (05). С. 10-12.
Голка Г.Г., Бур’янов О.А, Климовицький В.Г. (2014) Травматологія та ортопедія : підручник. Вінниця, 416 с.
Рой І.В., Бабова І.К., Біла П. (2010), «Визначення ефективності етапної реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба за фактом повернення до праці», Сучасні підходи до організації відновлювального лікування працівників залізничного транспорту: матеріали науково-практичної конференції, Одеса, С. 48-54.
Заморський Т.В., Бучинський С.Н. (2017), Відновлення після ендопротезування кульшового суглоба: методичні рекомендації. Київ, 76 с.
Глиняна О.О., Пападюха Ю.А. (2011), «Алгоритм реабілітації після первинного ендопротезування кульшового суглоба», Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту, No8. С. 30-32.
Мансиров Асіф Баглар огли, Литовченко В.О., Без’язична О.В. (2018), «Вплив реабілітаційних заходів на якість життя пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба», Фізична реабілітація та рекреаційно-оздорвчі технології, No1. С. 11-17.
Babov K.D. (2017), «Actual problems of early rehabilitation of patients after hip joint replacement», The International Scientific Congress The 60-th Session of General Assembly of the World Federation of Hydrotherapy and Climatotherapy. Italy, 156 p.
Mahomed N.N. (2003), «Rates and outcomes of primary and revision total hip replacement in the United States Medicare population», J. Bone Joint Surg, Vol.85-A, No1, pp. 27 – 32.
Sliwinski M., Sisto S. (2006), «Gait, quality of life, and their association following total hip arthroplasty», Physical Therapy, No 29(1), pp.10 – 17.
Vissers M.M., Bussmann J.B., Verhaar J.A.N., Arends L.R., Furlan A.D., Reijman M. (2011), «Recovery of physical functioning after total hip arthroplasty: systematic review and meta-analysis of the literature», Physical Therapy, No91, pp. 615 – 629.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
До уваги авторів!
