Українські народні рухливі ігри у системі засобів фізичної підготовки гімнасток 6-7 років
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2022-2.004Анотація
Мета: обґрунтувати ефективність використання українських народних рухливих ігор для підвищення рівня фізичної підготовленості гімнасток 6-7 років.
Матеріал і методи: у досліджені прийняли участь 22 спортсменки 6-7 років, які займаються спортивною гімнастикою. В основну і контрольну групи входило по 11 гімнасток. В тренувальний процес основної групи були включені українські народні рухливі ігри.
Результати: отримані результати дослідження свідчать, що запропонована методика, за якою тренувалися гімнастки основної групи (ОГ), сприяла більш вираженому (p<0,05; p<0,01) підвищенню рівня фізичної підготовленості порівняно з результатами спортсменок контрольної групи (КГ), які тренувалися за традиційною програмою розвитку фізичних якостей, окрім розвитку гнучкості, де спостерігалися статистично не достовірна різниця між показниками гімнасток основної і контрольної групи (p>0,05).
Висновки: результати впровадження методики для підвищення рівня фізичної підготовленості гімнасток 6-7 років з використанням українських народних рухливих ігор свідчать про її ефективність. Отримані результати дають підставу рекомендувати розроблену методику для використання в тренувальному процесі юних гімнасток на етапі початкової підготовки.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.