Зміни морфофункціональних показників здобувачів освіти у відповідь на дозоване фізичне навантаження

Анотація

Мета: визначити особливості змін морфофункціональних показників здобувачів освіти у відповідь на дозоване фізичне навантаження. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь практично здорові здобувачі вищої освіти 18±0,7 років І-ІІ курсів навчання (n=40), які не займалися регулярно спортом у минулому та теперішньому часі. Вони були розділені на тестові групи за принципом: до групи 1 (n=20), увійшли здобувачі освіти, які займалися ігровими видами спорту (спортивні ігри та їх елементи); до групи 2 (n=20), увійшли здобувачі освіти, які займалися ациклічними/циклічними видами (види легкої атлетики) фізкультурно-спортивної діяльності. Методи дослідження: теоретичні методи педагогічного дослідження; тестування; апаратні методи; математико-статистичні. Результати: визначено особливості пристосування функціональних систем організму здобувачів освіти до регулярних фізкультурно-спортивних занять різними видами рухової активності переважної спрямованості: ігрової (спортивні ігри та їх елементи, міні-спортивні ігри); циклічної (види легкої атлетики). Виявлено, що в результаті регулярних занять за програмами тренувань як з видів фізкультурно-спортивної переважно циклічно/ациклічного характеру (види легкої атлетики), так і ігрових видів (спортивні ігри та їх елементи) спостерігається покращення рівня працездатності та витривалості здобувачів освіти вже у двомісячний термін. Реакції організму здобувачів освіти у відповідь на дозоване фізичне навантаження проби Мартіне-Кушелєвського наприкінці дослідження дозволяють стверджувати про підвищення рівня функціонування та резервів серцево-судинної системи випробуваних як характеристики адаптації морфофункціональних структур організму до програмованих регулярних занять фізичними вправами. Проте, при порівнянні показників досліджуваних груп не виявлено значних відмінностей. Відтак, вплив переважно різних за характером видів тренувальних навантажень схожим. Це сприяє поглибленню розуміння відносно впливу академічних занять з фізичного виховання на організм здобувачів вищої освіти. Відтак, головним детермінантом підвищення рівня адаптації до фізичних навантажень у здобувачів освіти є регулярність занять, за умов дотримання педагогічних та специфічних спортивних принципів їх побудови. При цьому, головною метою таких занять має бути підвищення рівня загальної витривалості як характеристики рівня фізичного здоров’я. Висновки: морфофункціональні зміни організму здобувачів освіти в обсязі, передбаченому програмою з фізичного виховання закладу вищої освіти, не залежать від переважного характеру рухової діяльності. В результаті двомісячної програми занять виявлено покращення функціонального стану організму здобувачів освіти. Однак, це не стосується інтегральних показників функціонування-серцево-судинної системи. Для покращення морфофункціональних показників здобувачів освіти необхідно збільшити час регулярних аудиторних занять з фізичного виховання, незалежно від характеру рухової діяльності.