Деякі життєві навички баскетболісток на візках
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2022-3.002Анотація
Мета: дане дослідження спрямоване на вивчення рівня життєвих навичок баскетболісток-візочниць та статистичних відмінностей у життєвих навичках баскетболісток-візочниць залежно від взаємодії в команді. Матеріал та методи: дослідження проводилося на баскетболістках-візочницях, вибірка складала 30 спортсменок. Було прийнято шкалу життєвих навичок, підготовлену Al-Sutri (2007), яка містить чотири виміри: вміння спілкуватися, вміння працювати в команді та співпрацювати, вміння брати на себе особисту відповідальність, фізичні та технічні вміння. Результати: отримані результати продемонстрували, що середні значення параметрів життєвих навичок перебували в діапазоні від (3,40 до 4,18), а середнє значення загального балу за шкалою становило (3,80), що вказує на високий рівень життєвих навичок. При цьому суттєвих відмінностей між баскетболістками-візочницями залежно від взаємодії у команді у життєвих навичках виявлено не було. Висновки: встановлено, що рівень життєвих навичок у баскетболісток-візочниць високий. Отримані результати дослідження продемонстрували необхідність розробити спеціальні спортивні програми, які покращують життєві навички людей з особливими фізичними потребами (чоловіки/жінки) з урахуванням типу та групи інвалідності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.