Вплив функціонального класу паралижників категорії сидячи на результативність змагальної діяльності (на прикладі спринтерської дистанції)

Анотація

Мета: визначити значення функціональної класифікації та її вплив на результат змагальної діяльності паралижників категорії сидячи.

Матеріал і методи: для вирішення завдань дослідження було проаналізовано дані 164 паралижників, серед яких 98 чоловіків та 66 жінок, учасників зимових Паралімпійських ігор, а саме: Sochi 2014 – 47 атлетів (24 чоловік та 25 жінок) PyeongChang 2018 – 61 атлетів (36 чоловіки та 25 жінок), Beijing 2022 – 56 атлетів (38 чоловік та 18 жінок), що мають функціональний клас LW10-12 та є представниками категорії сидячи, які виступали в спринтерських лижних перегонах. Під час проведення дослідження застосовувались наступні методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та джерел Інтернету, узагальнення передового досвіду, аналіз протоколів і відеозаписів змагальної діяльності, методи математичної статистики.

Результати: виявлено зміни щодо представників різних класів у фінальному раунді спринтерських лижних перегонів серед спортсменів категорії сидячи: Sochi 2014: чоловіки – LW10 – 1 та LW12 – 5, жінки – LW11 – 2 та LW12 – 4; PyeongChang 2018: чоловіки – LW11.5 – 1 та LW12 – 5, жінки – LW11 – 1 та LW12 – 5; Beijing 2022: чоловіки LW10 – 2, LW11.5 – 1 та LW12, жінки – LW10 – 1, LW10.5 – 1, LW11.5 – 1 та LW12 – 3.

Висновки: доведено, що одним із актуальних питань в проведені змагань серед спортсменів з інвалідністю є процес класифікації, що спрямовано на чесну та справедливу конкуренцію між атлетами, не зважаючи на їх індивідуальні функціональні можливості; попри це, сучасні дослідження доводять що існують деякі чинники, які впливають на результат змагальної діяльності, але які не враховує система класифікації; сучасну класифікаційну стратегію спрямовано на вдосконалення цього процесу (система відсотків), що сприяє підвищенню конкурентоспроможності представників всіх класів, які входять до категорії сидячи.