Науково-психологічний аналіз компетентності як наукової категорії
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.191-210Ключові слова:
особистість, розвиток особистості, компетентність, види компетентності, життєвий простір особистості (поле), диференціація, інтеграція, організація.Анотація
У статті проаналізовано науково-психологічні підходи до тлумачення компетентності. З’ясовано, що сучасні науковці переважно розглядають компетентність як поняття, використовуючи при цьому класифікаційний метод дослідження, відтак, погляди на її зміст і структуру досить різноманітні, окремі структурні компоненти компетентності починають досліджувати як окрему компетентність. Такий підхід зумовлює розмивання поняття «компетентність», що суперечить вимогам до наукових понять і категорій. Аналіз ролі компетентності в сучасному суспільстві, в контексті дослідження особистості, її змісту та структури, дав підстави дійти висновку, що компетентність має всі ознаки наукової категорії. У статті компетентність пропонується тлумачити з точки зору теорії поля, запропонованої К. Левіним. Компетентність свідчить про розвиток особистості, її самоактуалізацію й інтеграцію в соціальне оточення. У теорії поля розвиток тлумачиться як здатність особистості до диференціації нових регіонів свого життєвого простору (поля). Відтак, компетентність нами розглянуто як спосіб організації диференційованих функцій особистості, її життєвого простору (поля), що характеризує її мотивовану здатність до ефективної поведінки в швидкозмінних умовах сучасного суспільства. Відповідно до змісту категорії «компетентність», запропоновано такі шляхи її розвитку, як: структурування ситуації, у якій опинилася особистість; включення її до нової соціальної групи. При цьому особистість розглядається як суб’єкт власної діяльності. Розвиток особистості тлумачиться як її здатність до диференціації регіонів свого поля та їх інтеграції в єдине ціле зі збереженням їх відносної автономності. Категорія компетентності є ключовою в дослідженні умов і стратегій розвитку ефективної поведінки особистості, її самоактуалізації та самореалізації в сучасному суспільстві. Саме компетентнісний підхід дає змогу досліджувати особистість цілісно, враховуючи всі системні зв’язки її функцій, як зовнішніх (соціальних), так і внутрішніх (психологічних), їх взаємозв’язок і взаємозумовленість.Посилання
Гордієнко-Митрофанова І. Психолого-педагогічні основи застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у загальноосвітній школі: монографія. Харків : Цифрова друкарня № 1, 2012. С. 234–257.
Дуткевич Т.В. Конфліктологічна компетентність як чинник професіоналізації менеджера освіти. Сучасні акмеологічні дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти: монографія. Київ : Київський університет ім. Б.Грінченка, 2016. С. 816–836.
Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия. Москва : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 40 с.
Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Москва : Высшая школа, 1990. 119 с.
Левин К. Теория поля в социальных науках. СПб. : Сенсор, 2000. 368 с.
Митина Л.М. Учитель на рубеже веков: психологические проблемы. Психологическая наука и образование. 1999. № 3–4. С. 5–19.
Перлз Ф. Теория гештальттерапии. Москва : Институт Общегуманитарных Исследований, 2004. 384 с.
Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Москва : КогитоЦентр, 2002. 185 с.
Юнг К. Г. Психологические типы. Москва : АСТ «Университетская книга», 1996. С. 35–175.
Ярыгин О.Н. Метаморфозы понятий «компетентность» и «компетенция» в русскоязычной терминологии компетентностного подхода [Електронний ресурс]. Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. 2010. № 4. Режим доступу : https://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n4_2010_st_3/
Hagenaars, J.A. (2015). Methodological issues in categorical data analysis.
Categorization, linearity, and response effects. Methodology, 11, 126–141. Retrieved from https://doi.org/10.1027/1614-2241/а000102.
Kaap-Deeder, J., de Houwer, J., Hughes, S., Spruyt, A., & Vansteenkiste, M. (2018). The development and validation of an implicit measure of competence need satisfaction. Motivation and emotion, 42 (5), 615–
Retrieved from https://doi.org/10.1007/s11031-018-9685-3.
Mansfield, R.S. (1996). Building Competency Models: Approaches for HR Professionals. Human Resource Management, 35 (1), 7–18.
Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/91d6/2eceb2b4288bde92b46f4c58c9dc5bcf9827.pdf.
Roe, R.A. (2002). What makes a competent psychologist? European Psychologist, 7 (1), September, 192–202. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/5155/d6004cd4190c39ff00af2ce7dde685
bf5539.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
