Науково-психологічний аналіз компетентності як наукової категорії
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.191-210Keywords:
особистість, розвиток особистості, компетентність, види компетентності, життєвий простір особистості (поле), диференціація, інтеграція, організація.Abstract
У статті проаналізовано науково-психологічні підходи до тлумачення компетентності. З’ясовано, що сучасні науковці переважно розглядають компетентність як поняття, використовуючи при цьому класифікаційний метод дослідження, відтак, погляди на її зміст і структуру досить різноманітні, окремі структурні компоненти компетентності починають досліджувати як окрему компетентність. Такий підхід зумовлює розмивання поняття «компетентність», що суперечить вимогам до наукових понять і категорій. Аналіз ролі компетентності в сучасному суспільстві, в контексті дослідження особистості, її змісту та структури, дав підстави дійти висновку, що компетентність має всі ознаки наукової категорії. У статті компетентність пропонується тлумачити з точки зору теорії поля, запропонованої К. Левіним. Компетентність свідчить про розвиток особистості, її самоактуалізацію й інтеграцію в соціальне оточення. У теорії поля розвиток тлумачиться як здатність особистості до диференціації нових регіонів свого життєвого простору (поля). Відтак, компетентність нами розглянуто як спосіб організації диференційованих функцій особистості, її життєвого простору (поля), що характеризує її мотивовану здатність до ефективної поведінки в швидкозмінних умовах сучасного суспільства. Відповідно до змісту категорії «компетентність», запропоновано такі шляхи її розвитку, як: структурування ситуації, у якій опинилася особистість; включення її до нової соціальної групи. При цьому особистість розглядається як суб’єкт власної діяльності. Розвиток особистості тлумачиться як її здатність до диференціації регіонів свого поля та їх інтеграції в єдине ціле зі збереженням їх відносної автономності. Категорія компетентності є ключовою в дослідженні умов і стратегій розвитку ефективної поведінки особистості, її самоактуалізації та самореалізації в сучасному суспільстві. Саме компетентнісний підхід дає змогу досліджувати особистість цілісно, враховуючи всі системні зв’язки її функцій, як зовнішніх (соціальних), так і внутрішніх (психологічних), їх взаємозв’язок і взаємозумовленість.References
Гордієнко-Митрофанова І. Психолого-педагогічні основи застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у загальноосвітній школі: монографія. Харків : Цифрова друкарня № 1, 2012. С. 234–257.
Дуткевич Т.В. Конфліктологічна компетентність як чинник професіоналізації менеджера освіти. Сучасні акмеологічні дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти: монографія. Київ : Київський університет ім. Б.Грінченка, 2016. С. 816–836.
Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия. Москва : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 40 с.
Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Москва : Высшая школа, 1990. 119 с.
Левин К. Теория поля в социальных науках. СПб. : Сенсор, 2000. 368 с.
Митина Л.М. Учитель на рубеже веков: психологические проблемы. Психологическая наука и образование. 1999. № 3–4. С. 5–19.
Перлз Ф. Теория гештальттерапии. Москва : Институт Общегуманитарных Исследований, 2004. 384 с.
Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Москва : КогитоЦентр, 2002. 185 с.
Юнг К. Г. Психологические типы. Москва : АСТ «Университетская книга», 1996. С. 35–175.
Ярыгин О.Н. Метаморфозы понятий «компетентность» и «компетенция» в русскоязычной терминологии компетентностного подхода [Електронний ресурс]. Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. 2010. № 4. Режим доступу : https://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n4_2010_st_3/
Hagenaars, J.A. (2015). Methodological issues in categorical data analysis.
Categorization, linearity, and response effects. Methodology, 11, 126–141. Retrieved from https://doi.org/10.1027/1614-2241/а000102.
Kaap-Deeder, J., de Houwer, J., Hughes, S., Spruyt, A., & Vansteenkiste, M. (2018). The development and validation of an implicit measure of competence need satisfaction. Motivation and emotion, 42 (5), 615–
Retrieved from https://doi.org/10.1007/s11031-018-9685-3.
Mansfield, R.S. (1996). Building Competency Models: Approaches for HR Professionals. Human Resource Management, 35 (1), 7–18.
Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/91d6/2eceb2b4288bde92b46f4c58c9dc5bcf9827.pdf.
Roe, R.A. (2002). What makes a competent psychologist? European Psychologist, 7 (1), September, 192–202. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/5155/d6004cd4190c39ff00af2ce7dde685
bf5539.pdf.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.
