Особливості міжособистісних стосунків у сім’ях, які виховують дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-41.360-370Ключові слова:
сім’я, міжособистісні сімейні стосунки, дитячо-батьківські стосунки, дошкільний вік, тяжкі порушення мовлення, психодіагностика, компоненти системи міжособистісних сімейних стосунків.Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми міжособистісних сімейних стосунків. Запропоновано визначення поняття «міжособистісні сімейні стосунки» та виокремлено його показники сформованості, об’єднані у компоненти: когнітивний, емоційний і поведінковий. Наголошено на важливості взаємозв’язку компонентів системи міжособистісних стосунків у сім’ях, які виховують дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Засвідчено, що цілеспрямовані дослідження когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів системи міжособистісних стосунків у сім’ях, які виховують дітей із ТПМ, із позиції як батьків, так і дітей залишилися поза увагою фахівців. Представлено діагностичні методики міжособистісних стосунків у сім’ях, які виховують дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення. Узагальнення особливостей усіх показників системи міжособистісних сімейних стосунків дало підстави встановити, що значний вплив на матерів дітей із ТПМ мають чинники бажаності позитивної соціальної оцінки і травматизації від ситуації народження та виховання дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку. Встановлено, що батьки дітей із ТПМ мають більший ступінь незадоволеності подружніми та дитячо-батьківськими стосунками і високу тенденцію до низької оцінки своєї обізнаності щодо особливостей дитини, що виражається у нестійких уявленнях дітей із ТПМ про ієрархію та сімейні ролі міжособистісних сімейних стосунків і дисбаланс гармонійних емоційних стосунків у сім’ї. Констатовано, що наявність позитивної взаємодії у сім’ї не задовольняє потреби дитини з ТПМ у сфері спілкування і спільної діяльності, на що значно впливає розходження позиції батьків щодо взаємодії з дитиною. Доведено, що народження дитини з ТПМ якісно впливає на зміну підтипу як подружніх, так і, згодом, дитячо-батьківських міжособистісних сімейних стосунків. Зроблено висновок, що якісні та кількісні характеристики когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів на всіх етапах аналізу констатувального дослідження репрезентують тісний взаємозв’язок усіх результатів, що стало узагальненою характеристикою сфери міжособистісних стосунків у сім’ях, які виховують дітей із ТПМ.
Посилання
Андреева Г. В. Семейная психология : учеб. пособие / Г. В. Андреева. – СПб. : Речь, 2004. – 244 c.
Бернс Р. С. Кинетический рисунок семьи: введение в понимание детей через кинетические рисунки / Р. С. Бернс, С. Х. Кауфман. – Москва : Смысл, 2000. – 146 с.
Боулби Дж. Детям – любовь и заботу / Дж. Боулби // Психология развития. Хрестоматия. – СПб. : Питер, 2001. – С. 127–139.
Венгер А. Л. Психологические рисуночные тесты / А. Л. Венгер. – Москва : Владос-Пресс, 2003. – 160 с.
Захарова Г. И. Психология семейных отношений : учеб. пособие / Г. И. Захарова. – Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 2009. – 63 с.
Кисличенко В. А. Логопедичний супровід сім’ї, в якій виховується дитина з порушеннями мовлення : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.03 / В. А. Кисличенко. – К., 2011. – 20 с.
Кондратенко В. Заїкання: феноменологія та основні напрями реабілітації : посіб. для вищих навч. закладів / В. Кондратенко, В. Ломоносов. – Київ, 2006. – 70 с.
Куницына В. Н. Межличностное общение / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. – СПб. : Питер, 2001. – 544 с.
Мартиненко І. В. Особливості комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку із системними порушеннями мовлення : монографія / І. В. Мартиненко. – К. : ДІА, 2016. – 308 с.
Марченко І. С. Особливості логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення / І. С. Марченко // Логопедія: Науково-методичний журнал. – 2013. – №3. – С. 52–56.
Спиваковская А. С. Обоснование психологической коррекции неадекватных родительских позиций / А. С. Спиваковская // Семья и формирование личности / под ред. А. А. Бодалева. – М., 1981. – С. 38–45.
Ткачева В. В. Технологии психологического изучения семей, воспитывающих детей с отклонениями в развитии [Электронный ресурс] / В. В. Ткачева // УМК «Психология». – 2006. –
Режим доступа : http://sdo.mgaps.ru/books/K17/M13/p2/1.pdf.
Хорошева Е. В. Сравнительное исследование семей, имеющих ребенка с нормативным и нарушенным развитием / Е. В. Хорошева // Психологическая наука и образование. – 2010. – №5. – C. 52–59.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.