Психологічні аспекти розвитку комунікації майбутніх учителів у процесі професійної підготовки
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-35.%25pКлючові слова:
комунікація, мовленнєва комунікація, мовленнєво-комунікативна діяльність, вчитель, мовленнєве спілкування, педагогічне спілкування.Анотація
У статті висвітлено
результати аналізу сучасних зарубіжних і вітчизняних досліджень ко-
мунікації як фундаментальної характеристики особистості, що займає
чільне місце в структурі професійно-мовленнєвої діяльності вчителя.
Зазначено, що мовленнєва комунікація вчителя обумовлює індивіду-
альну й типову своєрідність комунікативної поведінки та виражається
у процесі мовленнєво-педагогічного спілкування.
Розглянуто психологічні та психолінгвістичні аспекти комуніка-
ції як процесу створення й інтерпретації повідомлень, які викликають
певну реакцію, а не як передачу інформації від одного до іншого, що не
відповідає сучасному розумінню цього двостороннього смислового про-
цесу . Визначено поняття комунікації як смислової взаємодії кількох її
суб’єктів, що передбачає наявність двох мовленнєвих проявів: говорін-
ня й аудіювання.
Показано, що комунікація включає різні соціальні суб’єкти й не
зводиться до поняття спілкування, яке є значно ширшим й, окрім кому-
нікації, містить перцепцію та інтеракцію. З’ясовано, що розвиток кому-
нікації майбутніх вчителів пов’язаний із мовленнєвим спілкуванням.
Мовленнєво-комунікативна смислова взаємодія між учителем та учня-
ми забезпечує організацію цілеспрямованого говоріння й аудіювання в
конкретній ситуації уроку. Учитель (мовець) кодує бажані зміни у сві-
домості учнів у вигляді мовленнєвого повідомлення. Встановлено, що
найвищою формою розвитку мовленнєвої комунікації є комунікативно-
мовленнєва діяльність і визначається як діяльність соціально-орієнто-
ваного спілкування, як система мовленнєвих дій, що забезпечує взаємо-
дію її суб’єктів із соціальним середовищем.
Посилання
Гриффин Э. Коммуникация: теории и практики / Эм. Гриф-
фин. – Х. : Изд-во «Гуманитарный Центр», 2015. – 688 с. –
С. 31–63.
Грайс Г.-П. Логика и речевое общение / Г.-П.Грайс ; пер с
англ. В.В.Туровского. – М. : Прогресс, 1985. – С. 29–36.
Калмикова Л.О. Розвиток комунікативної особистості в умо-
вах смислової взаємодії // Розвиток особистості у різних
умовах соціалізації: колективна монографія / за науковою
редакцією проф. Л.О.Калмикової, Г.О.Хомич. – К. : Видав-
ничий дім «Слово», 2016. – 472 c. – С. 259–282.
Корніяка О.М. До питання оптимізації розвитку комуніка-
тивної компетентності фахівця у професіях типу «людина –
людина» / О.М.Корніяка // Психолінгвістика: [зб. наук.
праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педа-
гогічний університет імені Григорія Сковороди»]. – Переяс-
лав-Хмельницький : ПП «СКД». – Вип. 10, 2012. – С. 57–
Коццолино М. Невербальная коммуникация. Теории,
функции, язык и знак / Мауро Коццолино. – Х. : Изд-во
«Гуманитарный центр», 2009 – 248 с.
Красных В.В. Основы психолингвистики и теории комму-
никации : курс лекций / В.В.Красных. – М. : ИТДГК «Гно-
зис». – 270 с.
Леонтьев А.А. Основы психолингвистики / А.А.Леонтьев. –
-е изд.]. – М. : Смысл; СПб. : Лань, 2003. – 287 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
