Соціальна зрілість особистості як чинник становлення професійної зрілості психолога
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
соціальна зрілість, професійне становлення, професійна зрілість фахівця, рівні соціального інтелекту, детермінанти розвитку соціальної зрілості.Анотація
У статті здійснено спробу теоретичного
та емпіричного аналізу проблеми взаємозв’язку соціальної зрілості та
спрямованості професійної зрілості особистості психолога. Досліджено
особливості взаємозв`язку соціальної зрілості особистості та спрямова-
ності професійної зрілості психолога у процесі їх формування.
Узагальнено позиції дослідників щодо структури соціальної зрілос-
ті та виокремлено наступні компоненти:
1) когнітивно-мотиваційний компонент передбачає наявність
знань, соціальних уявлень та системи цінностей особистості; соціаль-
ний інтелект, дивергентне мислення, творчий пошук, планування жит-
тєвого сценарію, знання життєвих криз, розуміння соціальної дійснос-
ті, обрання фаху;
2) рефлексивний компонент передбачає психічну саморегуляцію,
керування почуттями, психосексуальну грамотність, самостійність, ро-
зуміння соціальних ролей, вміння відчувати нюанси соціальної ситуа-
ції, розв’язувати проблемні ситуації, відповідальність;
3) операційно-технологічний компонент характеризується наяв-
ністю певного соціального досвіду, навичок ефективної взаємодії з со-
ціумом, вміння діяти адекватно ситуації, розмаїття технік поведінки,
виконання соціальних ролей, вміння виходити з конфліктної ситуації.
Визначено рівень розвитку та сформованості соціального інтелек-
ту, а також його структурні компоненти; домінуючі стилі спілкування
та провідні комунікативні уміння; пріоритетні види особистісної спря-
мованості. Виявлено рівні розвитку соціального інтелекту та компе-
тентний стиль спілкування у комплексі становлять достатній рівень
розвитку соціальної компетентності, що співвідноситься з домінуючими
спрямованостями особистості – спрямованістю на взаємодію і спілку-
вання, а також діловою спрямованістю. Варто зазначити, що виявлений
результат відповідає особливостям і специфіці підготовки майбутніх
психологів, гуманістичній спрямованості їх професійної діяльності.
Посилання
Айсина Г.X. Роль профессиональной направленности в общей структуре вузовской подготовки студентов / Г.Х. Айсина // Психология студента как субъекта учебной деятельности. – М., 1989. – С.32–40.
Вершловский С. Г. Личность, семья, школа / Семён Григорьевич Вершловский. – СПб. : УПМ, 1996. – 134 с.
Мудрик А. В. Общение школьников / Анатолий Викторович Мудрик. – М. : Знание, 1987. – 76 с.
Радул В.В. Становлення соціальної зрілості молодого вчителя (теорія і практика): автореф. дис. д-ра пед. наук / В.В. Радул. – К., 1998. – 36 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.