Розвиток когнітивних та емоційних основ просоціальної поведінки дітей дошкільного віку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
просоціальність, просоціальна поведінка, допомога, когнітивна складова, уявлення, розуміння.Анотація
Висвітлюються питання
розуміння дітьми сутності допомоги та її значущості. Зазначається, що
допомога – центральна лінія просоціальної поведінки людини та її якіс-
ного конструкта – просоціальності. Висловлюється припущення, що у
процесі онтогенетичного становлення просоціальність проходить три
етапи розвитку: етап генетично зумовлених основ поведінки, соціально
стимульованих та особистісно-диспозиційних. Унікальну роль у цьому
процесі відіграє період дошкільного дитинства, оскільки в цей час від-
бувається перехід інтуїтивних форм сприяння до соціально зумовлених
дій, у основі яких лежать первинні уявлення дитини про взаємодію лю-
дей у соціумі. Розвиток внутрішньої картини світу в цей період значною
мірою визначає характер поведінки у наступні вікові періоди. У статті
зазначається, що просоціальні уявлення дітей дошкільного віку інтен-
сивно вивчаються у психологічній науці у процесі розробки концепції
морального становлення особистості та її ціннісних орієнтацій. Як на-
прям аналізу проблеми просоціальності їх вивчення лише започаткову-
ється.
Обговорюються питання усвідомлення дошкільниками власних
позицій у ставленні до допомоги і її надання, висвітлюється розуміння
дітьми оціночних ставлень дорослих і однолітків. Аналізуються уяв-
лення дітей про емоційні стани людини при отриманні підтримки чи
ігноруванні оточуючими її необхідності. Висвітлюються питання ва-
ріативності моделювання дітьми способів допомоги. Простежується
зв’язок продукування ідей зі складністю та рівнем емоційної напруги
ситуації. Обговорюється питання усвідомлення дітьми процесу акти-
візації вербальної підтримки у старшому дошкільному віці. Виокрем-
люються основні форми мовленнєвої підтримки: використання прийо-
мів емоційного заспокоювання, позначення власної участі у вирішенні
проблеми, виокремлення шляху перерозподілу ресурсу чи його дару-
вання.
Посилання
Гольцева Т. В. Особенности альтруистических представлений детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста [Текст] : автореф. дис. …канд. психол. наук / Т. В. Гольцева. – Орел, 2004. – 21 с.
Маленький альтруист: учимся вместе творить добро / под. ред. К. Кару ; пер. с эст. Юлии Митрофановой. – Тарту, 2010. – 107 с.
Пасічник А. В. Розвиток етичних уявлень дітей дошкільного віку в інтерактивному театрі / А. В. Пасічник // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка. – 2012. – Випуск 11. – С. 319–323.
Становлення внутрішньої картини світу дошкільника : монографія / [Т О. Піроженко, С. О. Ладивір, О. О. Вовчик-Блакитна та ін.] ; за ред. Т. О. Піроженко. – Кіровоград : ІмексЛТД, 2012. – 236 с.
Grusec J. E The development of moral behavior and conscience from a socialization perspective / J. E Grusec , M. P. Chaparro, M. Johnston // Handbook of Moral Development. – London, 2006. – P.243–267.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
