Методологічні аспекти дослідження процесів соціалізації в умовах сучасних суспільних змін
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
сучасне суспільство, інституційна криза, постнекласична психологія, постнекласична методологія, соціалізація особистості, цілісність особистості.Анотація
У статті розглянуто ме-
тодологічні перспективи використання постнекласичної парадигми
психологічного дослідження відносно вивчення процесів соціалізації
і формування цілісності особистості в умовах сучасності. Постнекла-
сичний підхід, який набув розвитку в гуманістичній психології, роз-
глядається з точки зору його можливостей для отримання знання,
наближеного до конкретно-всезагального рівня процесу соціалізації.
Проблему розглянуто як на теоретичному, так і прикладному рівнях.
Автор ілюструє ефективність постнекласичної методології на прикладі
результатів емпіричного дослідження процесів соціалізації студентства
України, яке було проведено дослідницькою групою факультету психо-
логії Київського національного університету імені Тараса Шевченка у
2014-2016 рр. Автор робить висновок відносно того, що постнекласична
стратегія формування теоретичної та емпіричної складових програми
дослідження процесу соціалізації особистості та досягнення нею стану
цілісності в умовах сучасного суспільства має значний евристичний по-
тенціал. Згідно з цим у рамках постнекласичних підходів можна ство-
рювати теоретичні моделі, які дозволяють формулювати гіпотези і ство-
рювати емпіричний інструментарій, чутливий до процесів соціалізації
на більш конкретному (особливому) рівні. На основі постнекласичного
підходу також відкривається перспектива в емпіричних дослідженнях
наблизитись до конкретно-всезагального рівня знання про формування
цілісності особистості. Така можливість є значущою з точки зору необ-
хідності формування практично орієнтованого знання щодо процесів
соціалізації особистості в умовах сучасного суспільства з його багато-
мірністю та високим рівнем ризиків соціалізації, обумовлених інсти-
туційною кризою. Подальший розвиток психологічного знання щодо
формування цілісності особистості у постнекласичній методології нау-
кового пізнання зробить більш ефективними та цілеспрямованими про-
цеси соціальної роботи та психологічної допомоги в умовах сучасного
суспільства.
Посилання
Чепелєва Н. В. Розуміння та інтерпретація соціокультурного досвіду в контексті постнекласичної парадигми : [Електронний ресурс] / Наталія Василівна Чепелєва // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Збірник наукових праць. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Nsspp/2009_22/Chepeleva.htm.
Знаков В. В. От психологии субъекта к психологии человеческого бытия / В. В. Знаков // Теория и методология психологии: Постнеклассическая перспектива / отв. ред. А. Л. Журавлев, А. В. Юркевич. – М.: Ин-т психологии РАН, 2007. – С. 330–351.
Леонтьев Д. А. Неклассический вектор в современной психологии / Д. А. Леонтьев // Постнеклассическая психология. – 2005. – № 1. – С. 51–71.
Костюк Г. С. Избранные психологические труды / Г. С. Костюк. – М.: Педагогика, 1988. – 304 с. – (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР).
Die Selbsterschaffung der Welt (Інтерв’ю Умберто Матурани німецькому часопису «Фрайтаг»). [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.freitag.de/autoren/der-freitag/die-selbsterschaffung-der-welt. – Загол. з екрана. – Мова німецька.
Щербина В. Л. Соціалізаційні орієнтації сучасної студентської молоді: культурно-типологічний підхід / В. Л. Щербина // Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – 2015. – №30. – С. 727–741.
Щербина В. Л. Типологія культурних орієнтацій студентської молоді у процесах соціалізації за умов сучасного суспільства / В. Л. Щербина // Актуальні проблеми психології. Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. – 2015. – №15. – С. 545–558.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
