Особливості професійної діяльності практичного психолога в якості телефонного консультанта
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-33.%25pКлючові слова:
психологічний аналіз, професійні та особистісні якості, практичний психолог, телефонне консультування, теоретико-практична концепція, психологічна допомога, ефективний спеціаліст, телефон Довіри.Анотація
статті здійснюється пси-
хологічний аналіз і експериментальне дослідження професійних та осо-
бистісних якостей практичних психологів, які здійснюють телефонне
консультування.
Проаналізовано, що усвідомлене застосування психологом цілісної
теоретико-практичної концепції є однією з гарантій професіоналізму
психологічної допомоги, яка надається.
Констатовано, що на цій основі виникає необхідність розглянути
деякі теоретичні принципи сучасних психологічних напрямків, а та-
кож особистісні якості ефективного спеціаліста, який надає психологіч-
ну допомогу в процесі здійснення своєї професійної діяльності.
Зазначено, що сенсорна діяльність у різних видах діяльності від-
різняється, передусім, за навантаженням на той чи інший аналізатор,
чи комплекс аналізаторов. Показано, що у працівника Телефона дові-
ри ведучим є слуховий аналізатор, оскільки в процесі работи консуль-
тант «слухає», тобто звертає увагу не лише на мовлення абонента (його
темп, гучність, тембр голосу, особливості лексики, характерні вислов-
лювання та звернення), але й на невербальні сигнали (дихання, пау-
зи, здригання в голосі, кашель, сміх, плач, зміна інтонації), а також
той фон, на якому звучить голос абонента (шум вулиці, голоса інших
людей, побутові звуки, ефірні поміхи та ін.). Зроблено висновок, що
всю інформацію про абонента консультант отримує лише на слух, тому
сприйняття у нього обмежене, оскільки в роботі не беруть участь ніякі
інші аналізатори. І це обмежене поле сприйняття він утримує у свідо-
мості тривалий час.
Посилання
Кочюнас Р. Основы психологического консультирования / Р. Кочюнас; пер.с лит. – М. : Академический Проект, 2000. – 240 с.
Лешукова Е.Г. Синдром сгорания. Защитные механизмы. Меры профилактики // Вестник РАТЗПП. – №1. – 1995. – С. 36–47.
Моховиков А.Н. Телефонное консультирование / Под ред. и с предисловием док. мед. наук В.Е.Когана. – М. : Смысл, 1999. – 410 с.
Моховиков А.Н. Молодежный телефон доверия. Информация и стат. отчёт. – Одесса: ФСПП «Перекресток», 1992. – 234 с.
Телефон доверия // Социальные службы для молодёжи. Материалы и документы. – Серия: Государственная молодежная политика в России : Документы, опыт, практика. – №7. – 1995. – С. 272– 280.
Телефон доверия: советы специалиста // Как создать кризисный центр для женщин. – М. : Пресс-Соло, 1995. – С.5–7.
Хрестоматия по гуматистической психотерапии / Составитель М.Папуш. Пер.с англ. – М. : Ин-т общегуманитарных исследований, 1995. – 302 с.
Хэмбли Г.С. Телефонная помощь / Г.С. Хэмбли. – Одесса: Изд. ФСПП «Перекресток», 1992. – 442 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
