Неусвідомлені мисленнєві дії у процесі формування гіпотези розв’язку творчої математичної задачі
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-32.%25pКлючові слова:
творче математичне мислення, процес проектування розв’язку, неусвідомлені мисленнєві дії, орієнтири змісту задачі, провідна ідея.Анотація
У статті розглядаються питання стосовно психологічної сутності, місця і ролі інтуїції у процесі формування гіпотези розв’язку творчої математичної задачі. Наголошується на активізації дослідження психологічної сутності творчого мислення у різноманітних видах діяльності людини. Констатується два рівні такої діяльності: усвідомлений і неусвідомлений та відзначається, що взаємодія свідомого й неусвідомленого, як взаємодія логіки й інтуїції у пізнанні є класичною проблемою у психології мислення. Поряд з цим, зауважено збільшення ролі математики у різних видах діяльності сьогодення, автором констатовано творчий характер математичного мислення, а, відтак, присутність у ньому неусвідомлених мисленнєвих актів. Проводиться дослідження творчого математичного мислення через аналіз мисленнєвих дій при розв’язанні творчих математичних задач. При цьому аналізу піддаються неусвідомлені мисленнєві дії, що мали місце у процесі формування гіпотези розв’язку задачі. Цей аналіз здійснено у межах процесуально-динамічної схеми проектування розв’язку творчої математичної задачі, у якій виділено та описано мікроетапи: визначення орієнтирів, виникнення провідної ідеї розв’язку, побудова логічних зв’язків між структурними елементами задачі, настання суб’єктивної впевненості у правильності розв’язку. Досліджено зміст мисленнєвих орієнтирів, що виникають неусвідомлено при розв’язанні творчих математичних задач, їх роль у структуруванні інформації та зародженні різноманітних гіпотез. Описано специфіку виникнення та функціонування неусвідомленої провідної ідеї у пошуковому процесі, яка визначає напрям усвідомлених мисленнєвих дій, спрямованих на побудову логічного ланцюга міркувань від умови до розв’язку. Зроблено акцент на значущості суб’єктивної впевненості у якості отриманого результату, що виникає неусвідомлено.Посилання
Адамар Ж. Исследования психологии процесса изобретения
в области математики / Ж. Адамар. – М. : Соврадио, 1970. –
с.
Биркгофф Г. Математика и психология / Г. Биркгофф. – М. :
Сов. радио, 1977. – 96 с.
Бурбаки Н. Архитектура математики / Н. Бурбаки. – М.:
Знание, 1972. – 32 с.
Вейль Г. Математическое мышление/ Г. Вейль. – М. : Наука,
– 400 с.
Гурова Л.Л. Семантика, логика, интуиция в мыслительной
деятельности человека / Л.Л. Гурова. – М. : Педагогика,
– С. 8–45.
Клайн М. Математика. Поиск истины / М. Клайн. – М. :
Мир, 1988. – 295 с.
Лебег А. Об измерении величин / А. Лебег. – М. : Изд-во
иностр. л-ры, 1960. – 437 с.
Мойсеєнко Л.А. Процесуально-динамічний зміст проектування розв’язку творчих математичних задач /
Л.А. Мойсеєнко, І.М. Гураль // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського
національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – Вип. 28. –
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2015. – С. 342–
Моляко В.О. Творческая конструктология (пролегомены) : /
В.О. Моляко. – К. : Освита Украины, 2007. – 388 с.
Мордухай-Болтовский Д.Д. Философия, Психология. Математика / Д.Д. Мордухай-Болтовский. – М. : Серебряные
нити, 1998. – 552 с.
Пойя Д. Математическое открытие / Д. Пойя. – М. : Наука,
– 448 с.
Пономарев Я.А. Психология творчества / Я.А. Пономарев. –
М. : Наука, 1976. – 303 с.
Пуанкаре А. О науке / А. Пуанкаре . – М. : Наука, 1990. –
с.
Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – М. : Политиздат, 1976. – 416 с.
Саймон Г. Науки об искусственном / Г. Саймон. – М. : Мир,
– 148 с.
Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн. – Санкт-Петербург, 2000. – 503 с.
Welsh G.S. Perspectives in the study of creativity // Jonrnal
of creativity behaviour. – Buffallo. – 1973. – Vol.7. – №4. –
–246 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.