Проблеми рефлексивного управління навчальною діяльністю учнів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-32.%25pКлючові слова:
навчальне спілкування, навчальна задача, педагогічна компетенція, суб’єкт-предмет-суб’єктні взаємини у навчанні, продуктивні навчальні взаємовідносини, управління навчальною діяльністю.Анотація
У дослідженні розглянуто психологічні особливості організації суб’єкт-предмет-суб’єктних взаємин у навчанні, як неперервного процесу розв’язання вчителем нескінченного ряду навчальних задач, спрямованих на досягнення загальної мети – формування особистості учня. Акцентовано, що саме вчитель має організовувати та регулювати її відповідно до завдань навчання та виховання, підпорядкованих, у свою чергу, більш загальній меті розвитку морально-духовного світу останніх, формування ціннісно-смислової сфери їх особистості. Показано, що сутність управління – продуктивного, рефлексивного – полягає у зміні позиції учня, в перетворенні його з об’єкта зовнішніх впливів в активного суб’єкта власної діяльності, здійснюваної у загальній системі соціального життя, в розвитку спроможності до самоуправління (саморегулювання, самоорганізації та самоконтролю) власною діяльністю. У дослідженні доведено, що суб’єкт – предмет – суб’єктні взаємини у навчанні формуються під час навчального спілкування, яке слід розуміти як процес спільної роботи учителя і учня, у якому ця форма взаємодії будується на активному зворотному зв’язку, який організовує, регулює і збагачує кожного з учасників цього процесу. Підкреслено, що стати компетентним вчителем – означає набути нової якості особистості, яка не лише володіє всебічними знаннями і думка якої є вагомою, авторитетною, але придбала комплекс здібностей не тільки спілкування з учнями, але і керування їх діяльністю. Встановлено, що продуктивні навчальні взаємовідносини будуються у процесі реалізації навчального спілкування, яке слід розуміти, як процес спільної роботи учителя й учня.Посилання
Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2-х томах / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 2. – 288 с.
Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство, 1986. – 445 с.
Кузьмина Н. В. Способности, одаренность, талант учителя /
Н. В. Кузьмина. – Л. : ЛГУ, 1985. – 182 с.
Леонтьев А . Н. Де ятел ьно сть. Сознание. Л ично сть / А. Н. Леонтьев. –М. : Поли тиздат, 1975. – 304 с .
Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проб лемы
психологии / Б. Ф. Ломов. – М. : Нау ка, 1984. – 443 с.
Чепелєва Н. В. Психологічна культура майбутнього вчителя / Н. В. Чепелєва. – К. : Знання, 1989. – 32 с.
Галян О. Психологічна готовність учителя до діалогічної
взаємодії / Олена Галян, Ігор Галян // Соціальний педагог. –
– №11. – С.40–49.
Коломинский Я. Л. Психология педагогического взаимодействия / Яков Львович Коломинский. – СПб. : Речь, 2007. – 240 с.
Гоблик В.В. Модернизация подготовки инженеров и менеджеров инновационного производства / В.В. Гоблик // Вестник Московского городского педагогического университета. – Москва, 2012. – №4 (22). – С. 31.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.