Біохімічна специфіка центральних механізмів емоцій та їх вплив на здоров’я особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
дофамін, спеціалізація систем мозку, нервова система, емоції, серотаніненергетичні системи мозку, психічне та фізичне здоров’я, емоційне здоров’я, дитячий вік.Анотація
У статті досліджено та теоретично обґрунтовано особливості організації та спеціалізації систем мозку, а також їх взаємозв’язок з емоційним станом особистості. Визначено, що емоції мають значний вплив на психічне та фізичне здоров’я людини. Також теоретично підтверджено в роботах багатьох дослідників зв’язок емоційних станів особистості та її загального самопочуття. З’ясовано фундаментальну значущість емоційного життя для всіх психічних процесів і його вплив на ефективність життєдіяльності. Розкрито те, яким чином емоційно-почуттєва сфера забезпечує можливості для самопізнання та саморозвитку. Показано, як відрізняються вміння різних людей ідентифікувати власні емоції та емоції інших людей. Продемонстровано складнощі в розумінні емоцій у дітей молодшого шкільного віку. Надано узагальнюючий матеріал, отриманий в результаті аналізу психологічної літератури, про особливості морфологічної будови мозку дитини та формування й дозрівання специфічних зон, що відповідають за емоції. Висловлено припущення, що негативні емоційні прояви у дітей значною мірою залежать від соціального оточення. Показано, що негаразди в родині, неадекватне поводження хоча б одного з батьків призводять до погіршення фізичного самопочуття дитини, збільшення рівня агресії та інших деструктивних проявів, що в подальшому можуть негативно впливати на становлення гармонійної особистості. Зроблено висновок, що більшість функціональних порушень у дітей пов’язані з їх соціальним оточенням та неможливістю поділитися своїми переживаннями та враженнями з людьми, яким вони довіряють. Тому групова та індивідуальна корекційна робота з дітьми та їх батьками дасть змогу впливати на розвиток життєвих цілей, сприятиме формуванню позитивного мислення.Посилання
Александров Ю. И. Психофизиология: Учебник для вузов /
Под ред. Ю.И. Александрова. – 3-е изд., доп. и перераб. –
СПб. : Питер, 2012. – 464 с.
Архангельский Л. М. Общество, интерес, личность /
Л. М. Архангельский // Общественный интерес и личность :
социол. исслед. – Свердловск, 1967. – Вып. 2. – С. 6.
Борисова Е. М. Индивидуальность и профессия / Е. М. Борисова, Г. П. Логинова. – М.: Знание, 1991. – 165 с.
Васильев В. Н. Здоровье и стресс / В. Н. Васильев. – М. : Знание, 1991. – 160 с .
Ведяев Ф. П. Мозг, эмоции, здоровье / Ф. П. Ведяев. – М. :
«Знание», 1990. – 134 с.
Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. – М.: Изд-во МГУ, 1990. –
с.
Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений /
Л. Я. Гозман – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 126 с.
Гуревич К. М. Основные свойства нервной системы и профессиональная пригодность / К. М. Гуревич. – М. : Наука,
– 174 с.
Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості : [навч. посіб.] / Т. С. Кириленко. – К. : Либідь, 2007. –
с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.