Комунікативна парадигма психології сім’ї
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
парадигма, мікродинаміка, макродинаміка, «подвійний зв’язок», комплементарність ролей, сімейна система, метакомунікація.Анотація
У статті на основі аналізу наукової літератури доведено, що процес становлення науки пов’язаний із формуванням її парадигми, а розвиток науки – це революційний процес, сутність якого виражається в зміні парадигм. Визначено, що один із найбільш авторитетних дослідників проблем розвитку наукового знання, американський філософ Т. Кун виділяє такі етапи у розвитку науки: допарадигмальний, етапи формування парадигми, «нормальної науки», екстраординарної науки та наукової революції. З огляду на це, прослідковано, що становлення психології сім’ї пов’язане із формуванням комунікативної парадигми у 50-х рр. ХХ ст. дослідниками групи з Поло Альто, які вивчали сімейну систему як сукупність комунікативних процесів та кібернетичних зв’язків; етап «нормальної науки» припадає на 50–60-ті рр. ХХ ст., і заслуга групи на цьому етапі полягає в розробці концепції подвійного зв’язку, розвитку теорії про комплементарність ролей і її застосуванні до сім’ї, доведенні важливості проговорених правил як основи для необхідних змін, а найважливішим стратегічним завданням при роботі з сім’єю визначалася зміна патологічних інтеракцій. Встановлено, що етап екстраординарної науки, за Т. Куном, розпочався тоді, коли С. Мінухін, вивчаючи зміну патернів комунікації, дійшов висновку, що це приводить до зміни структури сім’ї; в цей же час М. Боуен з’ясував, що вивчення мікродинаміки для розуміння процесів, які переживає сім’я, не достатньо і першим став досліджувати її макродинаміку – сімейну історію і сімейні сценарії протягом кількох поколінь. Зроблено висновок, що в 70-х рр. ХХ ст. відбувся етап наукової революції, внаслідок якого були сформульовані нові парадигми психології сім’ї.Посилання
Браун Дж. Теория и практика семейной психотерапии / Дж.
Браун, Д. Кристенсен. – СПб. : Питер, 2001. – 352 с.
Кун Т. Структура наукових революцій / Т.Кун. – К. : Port-R,
– 228 с.
Лакатос И. История науки и её рациональные реконструкции / И. Лакатос // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М. : Прогресс,
– С. 203–235.
Малкина-Пых И. Г. Семейная терапия / И. Г. МалкинаПых. – М. : Эксмо, 2006. – 992 c.
Николс М. Семейная терапия. Концепции и методы / М. Николс, Р. Шварц. – М. : Эксмо, 2004. – 960 с.
Сатир В. Вы и ваша семья: Руководство по личностному росту / В. Сатир. – М. : ИОИ, 2013. – 104 с.
Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории
познания / П. Фейерабенд. – М., 1986. – 467 с.
Холмогорова А. Б. Семейная психотерапия: история,
основные школы, концептуальный аппарат / А. Б. Холмогорова // Современная терапия психических расстройств. –
– №2. – С.19–29.
Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений /
Л. Б. Шней дер. – М. : Апрель-Пресс, Изд-вo ЭКСМО-Пресс,
– 512 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.