Психологічний потенціал особистісної успішності фахівців соціономічних професій крізь призму сімейного виховання
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25pКлючові слова:
сім’я, сімейне виховання, особистість фахівця, про- фесіонал, професійне становлення, професійний розвиток, самореалізація, самоусвідомлення, психологічний потенціал особистісної успішності, професійна й особистісна компетентність.Анотація
З позиції теоретичного аналізу констатовано, що особистість, успішна в тому чи іншому виді діяльності, є професійно зрілою особистістю, яка знаходиться в безперервному процесі становлення, самоактуалізації, самореалізації. Встановлено, що психологічний потенціал особистості є рушійною силою розвитку суспільства та запорукою довголіття і може виявлятися в двох поведінкових тенденціях: у формуванні в суспільстві конструктивної ідеї і психологічної настанови на життєву необхідність спільного формування творчої активності здорового способу життя, зацікавленого ставлення до власного буття та у формуванні настанов пасивно-вичікувального типу. З’ясовано, що психологічний потенціал виникає на базі агрегації психічних і психофізіологічних властивостей особистості. Зазначено, що сімейне виховання, емоційна родинна підтримка й сімейні традиції відіграють ключову роль у психологічному потенціалі особистісної успішності та професійному становленні особистості фахівців соціономічних професій, становленні та розвиткові успішності особистості у професійній діяльності, що сприяє формуванню власного «Я» особистості як регулюючої функції в нестандартних ситуаціях взаємодії. Зазначено, що в сім’ї відбувається розвиток, продовження і заглиблення професійного самовизначення особистості: розширюється та корегується образ професіонала, Я-концепція успішного професіонала, відбувається прийняття і самоусвідомлення себе як про- фесіонала, переглядається відношення до професії і себе в ній. Сімейний та автобіографічний масштаб професійного становлення особистості фахівців соціономічних професій визначає межі їх особистісної успішності засобами вчинків акме-змісту, які за своєю важливістю й значущістю для фахівця відображають психологічний потенціал особистісної успішності, професійну та особистісну компетентність.
Посилання
Абульханова К.А. Психология и сознание личности: Избр.
психол. труды / К.А. Абульханова. – М. : Моск. психолого-соц.
институт; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с.
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. –
Спб. : Питер, 2001. – 282 с.
Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. – СПб. : Питер,
– 544 с.
Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях : учебное
пособие / Е.А. Климов. – М. : Изд-во МГУ, 1995. – 224 с.
Онуфрієва Л.А. The issue of professional formation and
development of future socionomic specialist’s personality / Л.А. Онуфрієва // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(25). – Issue: 49. – Budapest, 2015. – Р. 72–75.
Фромм Э. Душа человека / Э.Фромм. – М. : Республика,
– 430 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.