Самореферентність дискурсивної ідентичності
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25pКлючові слова:
трансформаційні суспільні процеси, фрагментарність, дискурс, ідентичність, практика, рефлексія, індивідуальний смисл, проблематизація, самореферентністьАнотація
У статті порушуються питання, пов’язані з проблематизацією ідентичності в умовах постмодерної реальності. Проблема ідентичності як дискурсивного утворення постмодерної реальності досліджується, виходячи із твердження про існування поліфонії ідентичностей на фоні соціальних змін. Проаналізовано положення теоретиків постмодерну про фрагментованість суб’єкта і дискурсивну природу ідентичності. Розглянуто положення про дискурс як спосіб буття соціальних інститутів. Результати теоретичного аналізу засвідчують, що феномен дискурсивної ідентичності спрямований на розуміння соціального як дискурсивної конструкції. Певний дискурс конструює певну дискурсивну ідентичність, що відповідає змісту дискурсу. Входження фрагментарності в життя сучасного суспільства виявляється в тому, що індивід вивільняється від штучності будь-яких стереотипів, феноменологічної редукції в цілому і прагне жити тим життям, що конструює. Індивід більше переймається цінностями приватного життя, індивідуальними правами на автономність, приватність. Досліджено, що здійснюючи певні індивідуальні і соціальні дії, індивід у такий спосіб здійснює пошук своєї ідентичності, він намагається дивитися на світ очима Іншого, і істина з цієї точки зору втрачає свою однозначність і набуває мозаїчності й поліфонічності. Розглядається ідея про ідентичність як самореферентне дискурсивне утворення як таке, що саме до себе визначає відношення значимості і здатність до самовизначення, самопізнання, самотворення, самовідтворення і самоздійснення. Зроблено висновок, що завдяки своїм характеристикам самореферентна ідентичність здатна не тільки конструювати себе в контекстах різних дискурсів, а й впливати на соціальні інститути, легітимізуючи у вигляді різних соціально-психологічних практик, різні способи життя, що розкривають інші способи соціального існування. У подальшому передбачається виявлення механізмів забезпечення самореферентності ідентичності на прикладі різних практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства.
Посилання
Бауман З. От паломника к туристу : [электронный ресурс] /
З. Бауман. – Режим доступа : http://sj.obliq.ru/article/198
(20.04.2009). – Название с екрана.
Боришевський М. Концептуальні засади проблеми самотворення особистості / М.Боришевський // Психологія особистості. – 2013. – №1. – С. 39–47.
Каллиникос А. Антикапиталлистический манифест /
А. Каллиникос. – М., 2005. – 107 с.
Крылов А.Н. К вопросу о кризисе идентичностей /
А.Н. Крылов // Гуманитарные науки: теория и методология. – 2007. – № 3. – С. 95–104.
Липовецки Ж. Эра пустоты. Очерки современного индивидуализма / Ж. Липовецки; Пер.с
фр.В.В.Кузнецова. – Пб. :
«Владимир Даль», 2001. – С. 17.
Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Э. Эриксон;
пер. с англ. М., 2006. – С. 25.
Тоффлер А. Третья волна / А. Тоффлер // США – экономика,
политика, идеология. – М., 1982. – №7. – 99 с.
Филлипс Л. Дж. Дискурс анализ. Теория и метод /
Л. Дж. Филлипс, М. В. Йоргенсен. – Харьков, 2004. – 72 с.
Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности. Философские и политические статьи / Ю. Хабермас. – Донецк,
– С. 8.
Hall S. Introduction: Who Needs Identity? / S. Hall // Questions of Cultural Identity / Ed. by S. Hall P. Du Gav-London &
Thousand Oaks: SAGE publications, 1996. – P.1–17.
Thompson P. Between Identities / P. Thompson // Migration
and Identiti / Ed. by R. Benmavor and A. Skotnes. – New York:
Oxford University Press, 1994. – P.183–199.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
