До проблеми вивчення психічних станів особистості

В.В. Корнілова

doi:10.32626/2227-6246.2015-29.%p

Автор(и)

В.В. Корнілова

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25p

Ключові слова:

психічний стан, особистість, системний підхід, аналіз, людина, керуюча роль, індикатор індивідуальності, активна взаємодія особистості, розвиток, експериментальні дослідження.

Анотація

Розглянуто питання, присвячені проблематиці вивчення психічних станів особистості. Здійснено порівняльний, структурно-систематичний аналіз викладеного матеріалу. Акцентовано, що дослідження психічних станів людини є актуальною проблемою сучасної психологічної науки. Визначено сучасний стан і тенденції розвитку зазначеної проблеми. Відстежуються різні підходи до тлумачення цих психологічних феноменів. Підкреслюється, що необхідність вивчення психічних станів людини пов’язана з використанням системного підходу до їх опису та аналізу. Розкрито впровадження поглядів і ідей вітчизняних та зарубіжних науковців, які в тій чи іншій мірі висвітлюють окремі аспекти зазначених питань. Зазначено, що виділення категорії психічних станів дозволило заповнити прогалину між психічними процесами та психічними якостями, а також сферами психічного та соматичного. Розкрито значущість вивчення закономірностей формування внутрішніх факторів збереження психологічного благополуччя особистості. Зазначено, що аналіз теоретичних і методологічних підходів, які існують у різноманітних наукових галузях, показує виключну складність психічних станів, і дозволяє зробити висновок про те, що науковці виділяють чотири структурних рівні станів: соціально-психологічний, психологічний, психофізіологічний, фізіологічний. Встановлено, що експериментальні дослідження підтверджують важливу роль у структурі станів соціально-психологічного й психологічного рівнів. Встановлено, що будь-який психічний стан є дещо цілісне, свого роду синдром. Зазначено, що, розглядаючи функцію психічних станів не як пасивну адаптацію людини до умов, що склалися на даний момент, а в плані активної взаємодії особистості і навколишнього середовища, можемо підкреслити, що функція психічних станів має також керуючу роль. Зроблено висновок, що пізнання природи психічних станів лежить не в площині власне станів і систематизації, а в аналізі їхньої ди наміки, розвитку і зв’язків з іншими психічними явищами, саме стан є дійсним індикатором індивідуальності, головною найхарактернішою ознакою психічних станів є високий ступінь їхньої суб’єктивності, адже саме через це психічні стани репрезентують людину як особистість.

Посилання

Вундт В. Психология душевных волнений / В. Вундт // Психология эмоций: тексты. – М., 1984. – С. 49–50.

Дашкевич О.В. Опыт регуляции отрицательных эмоций /

О.В. Дашкевич // Психологические вопросы тренировки

и готовности спортсменов к соревнованию. – М., 1969. –

С.114–120.

Джеймс У. Психология / У. Джеймс; Под ред. Л.П. Петровской. – М. : Педагогика, 1991. – 369 с.

Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості :

навч. посібник. / Т.С. Кириленко. – К. : Либідь, 2007. –

с.

Ковалёв А.Г. Психология личности / А.Г. Ковалёв. – 3-е

изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1970. – 391 с.

Конюхов Н.И. Словарь-справочник по психологии / Н.И. Конюхов. – М., 1996. – 160 с.

Корнілова В.В. Історична ретроспектива й сучасні дослідження психічних станів / В.В. Корнілова // Вісник студентського

наукового товариства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. – Випуск

: Матеріали VII Міжрегіональної конференції молодих учених та аспірантів «Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук» /

В.В. Корнілова. – Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2009. – С. 204–

Корнілова В.В. Переживання як відображення психічного

стану людини./ В.В. Корнілова // Збірник наукових праць:

філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ :

Вид-во Прикарпатського національного університету імені

Василя Стефаника, 2010. – Вип. 15. – Ч. 2. – 333 с.

Кузнєцов М.А. Емоційна пам’ять у мнемічній системі особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора

психол. наук: спец. 19.00.01. «Загальна психологія, історія

психології» / М.А. Кузнєцов. – Харків, 2008. – 40 с.

Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики : Учебное пособие / Л.В. Куликов. – СПб. : Питер, 2004. – 464 с.

Красновський В.М. Дослідження психічних станів: історія і

сучасність / В.М. Красновський // Практична психологія та

соціальна робота. – 2006. – № 12. – С. 24–28.

Левитов Н.Д. О психических состояниях человека / Н.Д. Левитов. – М., 1964. – 479 с.

Лерш Ф. Розуміння особи у психології. Гуманістична психологія / Ф. Лерш. – К., 2001. – Т. 1. – С. 93–112.

Мясищев В.Н. Личность и неврозы / В.Н. Мясищев. –

Л.: Издательство Ленинградского университета, 1960. –

с.

Основи психології : Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука,

В.А. Роменця. – 2-ге вид., стереотип. – К. : Либідь, 1996. –

с.

Ошанин Д.А. Предметное действие и оперативный образ. –

Серия : Психология отечества. Избранные психологические

труды, МОДЭК, МПСИ / Д.А. Ошанин. – Воронеж, 1999. –

с.

Петров И.Г. Парадоксы состояния как реальности и понятия / И.Г. Петров. // Мир психологии. – 1998. – № 2. – С.8–

Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических

понятий : Учеб. пособие для учеб. заведений профтехобразования. – 2-е изд., перераб. и доп. / К.К. Платонов. – М. :

Высш. шк., 1984. – 174 с.

Психические состояния / Сост. и общая редакция Л.В. Куликова. – СПб. : Издательство «Питер», 2000. – 512 с. : ил. –

Серия : «Хрестоматия по психологии».

Прохоров А.О. Саморегуляция психических состояний: феноменология, механизмы, закономерности / А.О. Прохоров. – М. : ПЕРСЭ, 2005. – 352 с.

Прохоров А.О. Семантические пространства психических

состояний / А.О. Прохоров. – Изд. 2-е стереотип. – Дубно :

Феникс, 2005. – 280 с.

Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб. : Издательство «Питер», 2000. – 712 с.

Рузавин Г.И. Диалектика и современное научное мышление /

Г.И. Рузавин // Философские науки. – 1991. – № 6. – С. 3–

Рузавин Г.И. Синергетика и категории самодвижения и развитие материи / Г.И. Рузавин. // Проблемы философской

методологии. – М., 1991. – С. 3–19.

Семиченко В.А. Психические состояния / В.А. Семиченко. –

К. : Майстер S, 1998. – 208 с.

Симонов П.В. Информационная теория эмоций // Психология эмоций. Тексты / П.В. Симонов; Под ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М. : Издательство Московского

университета, 1984. – 288 с.

Сухарева Г.Е. Клинические лекции по детской психиатрии /

Г.Е. Сухарева. – М. : Медицина, 1980. – 319 с.

Уитроу Дж. Естественная философия времени / Дж. Уитроу / Пер. с англ. – 2-е изд. – М. : Едиториал УРСС, 2003. –

с.

Чебыкин А.Я. Учитель и эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности школьников / А.Я. Чебыкин // Вопросы психологии. 1989. – № 6. – С. 42–

Pawlik K. OkologischePsychologie: Entwicklung, Perspektive

und Aufbaueines Forschungsprogramms / K. Pawlik,

K. Stapf. // Umwelt und Verhalten. – Bern, 1992. – S. 9–