Наукові підходи до дослідження маргінальності у суспільних науках
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-27.%25pКлючові слова:
маргінальність, культурна та структурна маргінальність, маргінальна особистість, самоідентифікація, конфлікт, криза, соціальна мобільність.Анотація
У статті аналізуються підходи до дослідження феномена «маргінальності» та «маргінальної особистості» у вітчизняній та зарубіжній філософії, соціології, соціальної психології. З’ясовано, що поняття «маргінальності» застосовується у соціальній психології для позначення особливого стану особистості, коли вона перебуває на межі двох культур або двох соціумів. Крім того, це дослідження цілого комплексу соціально-психологічних наслідків, що викликані цим станом «порубіжжя», а саме, дисгармонія, втрата самоідентифікації, пошук себе. У статті міститься історичний огляд розвитку уявлень про маргінальну людину. Відмічається, що спочатку поняття «маргінальності» застосовано у «культурологічному підході» Р. Парка та Е. Стоунквіста у контексті міжкультурної комунікації у середовищі мігрантів, вони зауважували на тому, що маргінальна людина перебуває у стані гострого внутрішнього конфлікту або кризи, що призводить до формування певних рис особистості, а саме, сумніви в своїй особистій цінності, самотність, тривога. Показано, що у подальших дослідженнях маргінальність розглядається як наслідок соціальної мобільності, тобто вона може існувати всюди, де мають місце соціальні зміни. Визначено, що у дослідженнях американської та західноєвропейської науки акцент переважно зроблено на структурної маргінальності. З’ясовано, що у вітчизняній суспільній науці специфіка досліджень маргінальної проблематики пов’язана з перехідним періодом розвитку суспільства, вивчається маргінальна особистість, національно-етнічні та професійні процеси маргіналізації соціальних груп, наслідки маргінального стану для людини.
Посилання
Атоян А.И. Социальная маргиналистика. Об предпосылках
нового междисциплинарного и культурно-исторического синтеза / А.И. Атоян // Политические исследования. –
– № 6. – С. 29–38.
Макаренко О. Н. Исследование маргинальной личности в западной психологии / О.Н. Макаренко // Юриспруденція. Соціологія. Наукові праці. – Випуск 171. Том 183. – С. 63–69.
Могдалева И.В. Маргинальность в современной российской
и украинской философии / И.В. Могдалева // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Том 21 (60). № 1 (2008). – С.231–239. (Серия
«Философия. Социология»)
Муляр В.І. Самореалізація особистості як соціальна проблема (філософсько-культурологічний аналіз) / В.І. Муляр. –
Житомир : ЖІТІ, 1997. – 214 с.
Попова И.П. Новые маргинальные группы в российском обществе (теоретические аспекты исследования) / И.П. Попова // Cоциологические исследования. – 1999. – № 7 (19). –
С.62–71.
Прибиткова І. Ми – не маргінали, маргінали – не ми? /
І. Прибиткова // Філософська і соціологічна думка. – 1988. –
№11/12. – С. 70–86.
Рашковский Е. Маргиналы / Е. Рашковский // 50/50: Опыт
словаря нового мышления. – М. : Прогресс, 1989. – С. 146–
Слюсаревський М.М. Психологія міграції: навчальний посібник / М.М. Слюсаревський, О.Є. Блинова; Національна
академія педагогічних наук України, Інститут соціальної
та політичної психології. – Кіровоград : ТОВ «Імекс ЛТД»,
– 244 с.
Стариков Е. Маргиналы, или размышления на старую тему:
«Что с нами происходит?» / Е. Стариков // Знамя. – 1989. –
№ 10. – С. 133–162.
Стариков Е. Н. Маргиналы / Е.Н. Стариков // В человеческом измерении. – М. : Прогресс, 1989. – С. 180–200.
Феофанов К.А. Социальная маргинальность: характеристика основных концепций и подходов в современной социологии. (Обзор) / К.А. Феофанов // Общественные науки за
рубежом. Серия 11. Социология. – М. – 1992. – №2. – С. 70–
Шапинский В.А. К вопросу о маргинальных источниках
развития культуры / В.А. Шапинский // Альтернативность
общественного развития. (Сб. работ) РАН Ин-т философии /
Отв. ред. В.В. Власова. – М. : ИФАН, 1992. – С. 14–22.
Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани / [Пер.
с англ. В. В. Ольшанского; общ. ред. и послесловие профессора Г. В. Осипова]. – М. : Прогресс, 1969. – 534 с.
Dickie-Clark H. F. The marginal sitation: A cjontribution to
marginal theory / H. F. Dickie-Clark// Social forces. – Chapel
Hill. – 1966. – Vol. 44. – P. 363–370.
Kerckhoff A.C., McCormick T.C. Marginal status and marginal
personality // Social forces. – Vol. 34. – № 1. – 1955. – P. 55.
Mancini B.J. No owner of soil: The concept of marginality
revisited on its sixtieth birthday / B.J. Mancini// Intern. rev.
of mod. sociology. – New Delhi, 1988. – Vol 18. – № 2. – P. 183.
Park R.E. Human migration and the marginal man /R.E. Park
// Amerikan Journal of Sociology. – Chicago, 1928. – Vol. 33.
Park R.E. Cultural conflict and the Marginal Man //
R.E. Park. – Race and culture. – Glencoe, 1950.
Stonequist E.V. A Study in personality and culture conflict/
E.V. Stonequist. – New Jork: Russel & Russel, 1961.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
