Наукові підходи до дослідження маргінальності у суспільних науках
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-27.%25pKeywords:
маргінальність, культурна та структурна маргінальність, маргінальна особистість, самоідентифікація, конфлікт, криза, соціальна мобільність.Abstract
У статті аналізуються підходи до дослідження феномена «маргінальності» та «маргінальної особистості» у вітчизняній та зарубіжній філософії, соціології, соціальної психології. З’ясовано, що поняття «маргінальності» застосовується у соціальній психології для позначення особливого стану особистості, коли вона перебуває на межі двох культур або двох соціумів. Крім того, це дослідження цілого комплексу соціально-психологічних наслідків, що викликані цим станом «порубіжжя», а саме, дисгармонія, втрата самоідентифікації, пошук себе. У статті міститься історичний огляд розвитку уявлень про маргінальну людину. Відмічається, що спочатку поняття «маргінальності» застосовано у «культурологічному підході» Р. Парка та Е. Стоунквіста у контексті міжкультурної комунікації у середовищі мігрантів, вони зауважували на тому, що маргінальна людина перебуває у стані гострого внутрішнього конфлікту або кризи, що призводить до формування певних рис особистості, а саме, сумніви в своїй особистій цінності, самотність, тривога. Показано, що у подальших дослідженнях маргінальність розглядається як наслідок соціальної мобільності, тобто вона може існувати всюди, де мають місце соціальні зміни. Визначено, що у дослідженнях американської та західноєвропейської науки акцент переважно зроблено на структурної маргінальності. З’ясовано, що у вітчизняній суспільній науці специфіка досліджень маргінальної проблематики пов’язана з перехідним періодом розвитку суспільства, вивчається маргінальна особистість, національно-етнічні та професійні процеси маргіналізації соціальних груп, наслідки маргінального стану для людини.
References
Атоян А.И. Социальная маргиналистика. Об предпосылках
нового междисциплинарного и культурно-исторического синтеза / А.И. Атоян // Политические исследования. –
– № 6. – С. 29–38.
Макаренко О. Н. Исследование маргинальной личности в западной психологии / О.Н. Макаренко // Юриспруденція. Соціологія. Наукові праці. – Випуск 171. Том 183. – С. 63–69.
Могдалева И.В. Маргинальность в современной российской
и украинской философии / И.В. Могдалева // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Том 21 (60). № 1 (2008). – С.231–239. (Серия
«Философия. Социология»)
Муляр В.І. Самореалізація особистості як соціальна проблема (філософсько-культурологічний аналіз) / В.І. Муляр. –
Житомир : ЖІТІ, 1997. – 214 с.
Попова И.П. Новые маргинальные группы в российском обществе (теоретические аспекты исследования) / И.П. Попова // Cоциологические исследования. – 1999. – № 7 (19). –
С.62–71.
Прибиткова І. Ми – не маргінали, маргінали – не ми? /
І. Прибиткова // Філософська і соціологічна думка. – 1988. –
№11/12. – С. 70–86.
Рашковский Е. Маргиналы / Е. Рашковский // 50/50: Опыт
словаря нового мышления. – М. : Прогресс, 1989. – С. 146–
Слюсаревський М.М. Психологія міграції: навчальний посібник / М.М. Слюсаревський, О.Є. Блинова; Національна
академія педагогічних наук України, Інститут соціальної
та політичної психології. – Кіровоград : ТОВ «Імекс ЛТД»,
– 244 с.
Стариков Е. Маргиналы, или размышления на старую тему:
«Что с нами происходит?» / Е. Стариков // Знамя. – 1989. –
№ 10. – С. 133–162.
Стариков Е. Н. Маргиналы / Е.Н. Стариков // В человеческом измерении. – М. : Прогресс, 1989. – С. 180–200.
Феофанов К.А. Социальная маргинальность: характеристика основных концепций и подходов в современной социологии. (Обзор) / К.А. Феофанов // Общественные науки за
рубежом. Серия 11. Социология. – М. – 1992. – №2. – С. 70–
Шапинский В.А. К вопросу о маргинальных источниках
развития культуры / В.А. Шапинский // Альтернативность
общественного развития. (Сб. работ) РАН Ин-т философии /
Отв. ред. В.В. Власова. – М. : ИФАН, 1992. – С. 14–22.
Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани / [Пер.
с англ. В. В. Ольшанского; общ. ред. и послесловие профессора Г. В. Осипова]. – М. : Прогресс, 1969. – 534 с.
Dickie-Clark H. F. The marginal sitation: A cjontribution to
marginal theory / H. F. Dickie-Clark// Social forces. – Chapel
Hill. – 1966. – Vol. 44. – P. 363–370.
Kerckhoff A.C., McCormick T.C. Marginal status and marginal
personality // Social forces. – Vol. 34. – № 1. – 1955. – P. 55.
Mancini B.J. No owner of soil: The concept of marginality
revisited on its sixtieth birthday / B.J. Mancini// Intern. rev.
of mod. sociology. – New Delhi, 1988. – Vol 18. – № 2. – P. 183.
Park R.E. Human migration and the marginal man /R.E. Park
// Amerikan Journal of Sociology. – Chicago, 1928. – Vol. 33.
Park R.E. Cultural conflict and the Marginal Man //
R.E. Park. – Race and culture. – Glencoe, 1950.
Stonequist E.V. A Study in personality and culture conflict/
E.V. Stonequist. – New Jork: Russel & Russel, 1961.
Downloads
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.