Формування субсфери Я-соціальне у юнацькому віці засобами гештальт-терапії
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-27.%25pКлючові слова:
формування, субсфера, Я-соціальне, юнаки, соціалізація, ідентифікація, мотив, механізми, Я-образ.Анотація
Проаналізувавши детермінанти формування Я-соціального у юнацькому віці, зроблено висновок, що процес формування Я-соціального у соціальному середовищі та практичній діяльності – це складний системний процес, що характеризується взаємодією процесів особистісного розвитку, професіоналізації, соціалізації, міжособистісної комунікації та професійної взаємодії. Досліджено основні наукові роботи вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно проблеми формування Я-соціального у юнацькому віці, зроблено висновок, що зазначена проблема недостатньо досліджена у науковій літературі. Досліджено професійний компонент Я-соціального у юнаків за допомогою двох методик «Вивчення мотивації навчання у ВНЗ» (Л.А.Головей, Е.Ф.Рибалко), «Мотиви вибору професії» (Р.В. Овчарова). На основі отриманих результатів зроблено висновок, що основним домінуючим мотивом вибору юнаками професії є внутрішній соціально значущий мотив. Проаналізувавши отримані результати по першій методиці, ми зробили висновок, що студенти живуть одним днем, що працевлаштування для сучасного студента не є першочерговою життєвою проблемою. Проаналізувавши другу методику, ми зробили висновок, що юнаки орієнтовані на здобуття диплому при формальному засвоєнні знань. Ми прийшли до висновку, що дослідження показало нам можливі напрямки роботи в даній темі, оскільки, проаналізувавши показники, які були отримані у ході дослідження, ми бачимо, що проблема являється актуальною, по-перше, через її маловивченість, по-друге – відсутність наукових досліджень з питання формування Я-соціального засобами гештальт-терапії.
Посилання
Анциферова Л.И. Розвиток Я-концепції й виховання /
Л.И. Анциферова. – М., 2006. – 348 с.
Берн Є. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Є. Берн. – СПб. : Университетская книга, 2007. –
с.
Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике /
Л.Ф. Бурлачук., С.М. Морозов. – С.-Петербург, 2007. – 528 с.
Горностай П. П. Творчество как форма освоения и переживания времени личности/ П.П. Горностай // Психология личности и время жизни человека. – Черновцы : ЧГУ, 2001. –
с.
Кон И. С. Открытие «Я» / И.С. Кон.– М. : Политиздат,
– 264 с.
Семиченко В. А. Психологія особистості / В.А. Семиченко. –
К. : Видавець Єшке О.М., 2001. – 427 с.
Столин В.В. Самосознание личности / В.В. Столин. – М. :
МГУ, 2003. –284 с.
Патаки Ф. Некоторые когнитивные аспекты Я-образа. Психологические исследования познавательных процессов и
личности / Ф.М. Патаки. – М ., 1983. – 56 с.
Перлз Ф. Опыты психологии самопознания / Ф.М. Перлз. –
Чеснокова И. И. Психологическое исследование самосознания / И.И. Чеснокова // Вопросы психологии. – 1984. – №5.
Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл., Д. Зиглер. – С.-Пб.
– 606 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.