Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
цілісна психологічна теорія, структура професійної діяльності психолога, власна філософія психолога-консультанта, концептуальна модель консультування, процесуальна модель консультування, цілісна модель консультування.Анотація
В статті обґрунтовано необхідність створення власної філософії професійної діяльності психолога-консультанта, яка вибудовується на засадах його суб’єктивного досвіду консультативних взаємодій з клієнтами. Підкреслено значущість наукової інтеграції різнобічного зарубіжного та вітчизняного досвіду психологічної допомоги, а також роботи над створенням загальної теорії консультативної чи психотерапевтичної психології. Висвітлено специфічні особливості цілісної психологічної теорії спеціаліста-психолога. Констатовано необхідність глибоких знань з персонології у психологічному консультуванні. Постульовано, що, з одного боку, психологові-консультанту важливо у професійній діяльності спиратися на узагальнену наукову теорію, яка надає йому можливість оперувати узагальненими знаннями про клієнта; з другого – зважати на індивідуальність клієнта. Охарактеризовано структуру професійної діяльності кваліфікованого психолога. Поставлено основний аспект у консультативній взаємодії психолога і клієнта на змісті життєвого досвіду індивідуальності останнього. Інший акцент зроблено на власній концепції психолога-консультанта. Окреслено засади кваліфікованого підходу консультанта. Підкреслено значущість процесуального, концептуального та ціннісного конструктів консультативної діяльності у програмах підготовки фахівця. Зазначено, що психологічне консультування не може бути вільним від теоретичної моделі можливих чи бажаних особистісних змінювань клієнта, які він набуває в процесі взаємодій з консультантом, а будь-яка модель припускає існування і постулювання низки конструктивних цілей процесу психологічної допомоги. Встановлено, що однією з гарантій професіональності здійснюваної психологічної допомоги є осмислене послідовне застосування консультантом цілісної і особистісно ним проінтегрованої теоретико-практико-ціннісної концепції (теорії), без якої не може існувати жоден акт психологічної взаємодії між консультантом і клієнтом.
Посилання
Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию /
Г.С. Абрамова. – М.: Международная педагогическая академия, 1994. – 237 с.
Васьківська С.В. Основи психологічного консультування:
Навчальний посібник / С.В. Васьківська. – К.: Четверта хвиля, 2004. – 256 с.
Васьківська С.В. Технологія консультування / С.В. Васьківська. – К.: Главник, 2005. – 96 с.
Гулина М.А. Терапевтическая и консультативная психология / М.А. Гулина. – СПб.: Речь, 2001. – 352 с.
Кочюнас Р. Психологическое консультирование и групповая
психотерапия / Р. Кочюнас. – М.: Академический проект:
Гаудеамус, 2005. – 464 с.
Мастерство психологического консультирования / Под ред.
А.А. Бадхена, А.М. Родиной. – СПб.: Речь, 2010. – 229 с.
Пахальян В.Э. Психологическое консультирование: Учебное
пособие / В.Э. Пахальян. – СПб.: Лидер, 2006. – 256 с.
Сапогова Е.Е. Консультативная психология: учебн. пособие
для студ. высших учебных заведений / Е.Е. Сапогова. – М.:
Академия, 2008. – 352 с.
Тодд Дж. Основы клинической и консультативной психологии / Дж. Тодд, А.К. Богарт; Пер. с англ. – СПб.: Сова; М.:
ЭКСМО – Пресс, 2001. – 768 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
