Освіта в запобіганні явища бездомності серед дітей і дорослих
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
освіта, виховання, бездомність, діти вулиці, соціальне сирітство, профілактика.Анотація
Бездомність як одне із багатьох тривожних соціальних явищ є важливою проблемою, що вимагає профілактичних дій і допомоги. Спостерігається також бездомність серед дітей, які втікають зі своїх патологічних середовищ, де вони виховувалися, і шукають безпеки поза ними – на вулицях, вокзалах, у підвалах. Слід звернути увагу на те, що в теперішній час, незважаючи на величезний цивілізаційний прогрес, доступність освіти, цілком непогано організовану соціальну допомогу, помітна значна диференціація суспільства. Існують багаті і бідні люди, ті, які живуть в розкоші, і ті, які відчувають нестачу, безпомічні у житті і не бачать перспектив на майбутнє. Одні діти мають батьків, які створюють найкращі умови для їх існування, дбають про їх освіту, здоров’я і щасливе майбутнє, а інші – думають про те, як вижити, як дати собі раду в житті, оскільки їх батьки занедбують свої обов’язки або кидають дітей напризволяще. Суттю профілактичних дій щодо запобігання цього явища є, перш за все, освіта, яка не тільки підвищує суспільну свідомість в сфері уникнення ситуацій, що сприяють загрозі бездомності, але, передусім, повинна надавати суспільству такі знання і компетенції, які уможливлять самостійність на ринку праці, правильне і самостійне вирішення своїх життєвих проблем. Відповідне виховання, освіта, здобування знань, професійне навчання, покращення професійних компетенцій чи компетенцій в міжособистісній комунікації, безсумнівно, є опорою в складній боротьбі з серйозною проблемою бездомності. Саме висока суспільна свідомість і знання сприяють уникненню чинників, які детермінують бездомність особи, а також допомагають в спільній боротьбі в обмежуванні та ліквідації цього явища. Оскільки чим вища суспільна обізнаність щодо бідності, безробіття і їх наслідків – тим більша у нас надія на те, що суспільство намагатиметься уникати ситуацій, які призводять до виникнення бездомності, а також підтримувати тих, які боряться з цією проблемою.
Посилання
Kołodziejczyk T. Raport dla Fundacji Króla Baudouina. –
Warszawa, 1998.
Mikołajczyk M., Bezdomność. Bezdomni. Praca socjalna, (w:)
A. Kwak, E. Wyrwich- Hejduk (red.) W kręgu zagadnień pracy
socjalnej, Wyd. Akademii Pedagogiki Specjalnej. – Warszawa,
Nowakowska A., Społeczne postrzeganie bezdomności. Zjawisko
stereotypizacji, (w:) M. Dębski, K. Stachura (red.) Oblicza
bezdomności, Wydawnictwo: Uniwersytet Gdański, Gdańsk 2008
(file:///C:/Users/Bea/Desktop/Oblicza_Bezdomno-ci.pdf)
Oliwa-Ciesielska M., Piętno nieprzypisania. Studium o
wyizolowaniu społecznym bezdomnych, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza. – Poznań, 2006.
Pawłowska R., Jundziłł E., Pedagogika człowieka samotnego,
Wydawnictwo Gdańskiej Wyższej Szkoły Humanistycznej. –
Gdańsk, 2003.
Pilch T., Dzieci ulicy, (w:) D. Lalak, T. Pilch (red.), Elementarne
pojęcia pedagogiki społecznej i pracy socjalnej, Wydawnictwo
Akademickie «Żak». – Warszawa, 1999.
Porowski M., Bezdomność, (w:) D. Lalak, T. Pilch (red.),
Elementarne pojęcia pedagogiki społecznej i pracy socjalnej,
Wydawnictwo Akademickie «Żak». – Warszawa, 1999.
Pospiszyl I., Patologie społeczne, Wyd. Naukowe PWN. –
Warszawa, 2008.
Ustawa z dnia 12 marca 2004 r. o pomocy społecznej . Miejsce
publikacji: Dz. U. 2009 r. Nr 175 poz. 1362, z późn. zm.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.