Феномен діалогу: теоретичний аналіз традиційних і сучасних тенденцій дослідження
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
діалог, діалогізм, діалогічне відношення, зовнішній діалог, внутрішній діалог, діалогічна реальність, діалогічність особистості, діалогічна взаємодія.Анотація
У статті представлено теоретичний огляд традиційних і сучасних досліджень феномена діалогу. Розглянуто історичну ретроспективу філософсько-психологічного аналізу як фундаментальну основу розуміння діалогу в сучасній психології. Висвітлено уявлення про зміст діалогу в сучасній вітчизняній психології. Описано різні інтерпретації діалогу представників традиційної філософської думки та вітчизняної сучасної психології. Проаналізовано основні дослідження діалогу у вітчизняних і зарубіжних психологічних теоріях. Досліджено інтерес учених до проблеми діалогу у суміжних галузях знань. Розкрито сутність поняття діалог у контексті традиційних і сучасних уявлень про даний феномен. Представлено визначення діалогу як функціональної різновидності мови, що реалізується у процесі безпосереднього спілкування між співрозмовниками і складається з почергових стимулюючих і реагуючих реплік. Виявлено, що діалог у психології розглядається як міжсуб’єктний процес, у якому відбувається взаємодія якісно різних інтелектуально-ціннісних позицій з ціллю їх з’ясування, при якому необхідність встати на позицію іншого не означає відречення від власних переконань і принципів. Констатовано, що діалог – це складний психологічний феномен, затребуваний у багатьох сферах реальної дійсності, у більшості наукових джерел він розглядається як форма, метод і засіб здійснення соціальних контактів, котрий реалізується особистістю у суб’єкт-суб’єктній взаємодії і детермінований системою взаємодії «особистість – соціальний світ». Встановлено, що спосіб існування людини у реальному світі – діалог у багатоманітності унікальних зв’язків і взаємовідносин. Визначено, що проблема діалогу незважаючи на довготривалу історію вивчення і здійснений аналіз, не вичерпує усіх аспектів дослідження, залишається відкритою і потребує подальшого розкриття в контексті динамічних змін сучасної реальності.
Посилання
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 444 с.
Бахтин М.М. От философии поступка к риторике поступка /
М.М. Бахтин. – М.: Лабиринт, 1996. – 175 с.
Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества /
Н.А. Бердяев. – М.: Правда, 1989. – 607 с.
Библер B.C. От наукоучения – к логике культуры: два философских введения в двадцать первый век / B.C. Библер. – М.:
Политиздат, 1991. – 413 с.
Братченко С.Л. Психологи в мире диалога / С.Л. Братченко // Человек в мире диалога: тезисы докладов и сообщений
Всесоюзной конференции (Ленинград, 30 октября – 1 ноября
г.). – Л.: АН СССР, 1990. – 317 с.
Бубер М. Проблема человека. Перспективы / М. Бубер //
Лабиринты одиночества: сб. науч. тр. – М.: Прогресс, 1989. –
С. 88-97.
Газман О.С. От авторитарного образования к педагогике
свободы / О.С. Газман // Новые ценности образования: содержание гуманистического образования. – М., 1995. –
с.
Дмитриева Л.Г. Диалогический подход к формированию
психологической готовности будущего учителя к субъектсубъектному педагогическому взаимодействию: дис. … доктора психол. наук: 19.00.07 / Л.Г. Дмитриева. – Самара,
– 474 с.
Дьяконов Г.В. Основы диалогического подхода в психологической науке и практике: дис. … доктора психол. наук:
00.01/ Г.В. Дьяконов. – К., 2009. – 573 с.
Кант И. Антропология с прагматической точки зрения /
И. Кант // Собр. соч. – М., 1994. – Т. 7. – 471 с.
Петровский В.А. Воспитатели и дети: источники роста /
В.А. Петровский. –М.: Аспект-Пресс, 1994. – 152 с.
Толстых В.И. Сократ и мы / В.И. Толстых. – М., 1981. –
с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.