Основні психологічні підходи до дослідження творчої активності особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%25pКлючові слова:
творчість, активність, творча активність, діяльнісний підхід, суб’єктний підхід, самореалізація, саморозвиток, похилий вік.Анотація
Статтю присвячено розгляду основних підходів до дослідження творчої активності особистості. Нагальність дослідження визначається тим, що питання творчої активності є актуальним та недостатньо розкритим, а творча активність є одним із найменш визначених понять психологічної науки. Враховуючи різноманітність наукових підходів дослідження творчої активності та неоднозначність наукового визначення самого поняття, в межах нашого дослідження надано визначення творчої активності, як самодостатньої форми активності особистості та кінцевої мети адаптаційних процесів. Основними підходами дослідження творчої активності у віковій та педагогічній психології визначено суб’єктний, діяльнісний, особистісно-діяльнісний, емпіричний, андрогогічний, семіотичний та діяльнісно-семіотичний підходи. Зроблено висновок, що для вияву творчої активності людей похилого віку найбільш дієвим є суб’єктний підхід дослідження творчої активності особистості в межах «творчогеронтологічного» напрямку акмеологічного аспекту розвитку людини. Результатом нашого теоретичного дослідження стало виявлення можливості дослідження творчої активності людей похилого віку в межах суб’єктного підходу за допомогою психолого-педагогічного впливу завдяки включенню людей похилого віку в різноманітні види цілеспрямовано організованої тематичної творчої діяльності з урахуванням пізнавальних, емоційно-вольових та фізичних можливостей особистості, використовуючи їх для участі в процесі творчої діяльності.
Посилання
Большой психологический словарь / под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова.3-е изд. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК,
– 672 с.
Брушлинский А. В. Проблема субъекта в психологической
науке / А. В. Брушлинский // Психол. журн. – М. – 1993. –
№ 6 – С. 137–146.
Деркач А. А. Деятельность как основание акмеологического развития субъекта и надситуативная активность субъекта
как действенный фактор её развития / А. А. Деркач,
Е. В. Сайко // Мир психологии: научн.-публицист.вестн. –
М. – 2008. – № 2. – С. 193-204.
Копытин А. И. Системная арт-терапия: теоретическое обоснование, методология применения, лечебнореабилитационные и дестигматизирующие эффекты: дис…дра мед. наук: 19.00.04 / Алексей Иванович Копытин: – СПб.,
– 311 с.
Куликова Т. И. Проблема субъектного подхода к развитию
личности современного подростка: [Электронный ресурс] /
Т. И. Куликова. 2007. – Режим доступа: http://pws-conf.ru/
nauchnaya/lss/359/7998.html.
Лозова В. С. Стратегічні питання сучасної дидактики /
В. С. Лозова // Розвиток педагогічної і психологічної науки
в Україні. – Ч.1. – Харків: ОВС, 2002. – 139 с.
Марков С. Л. Особистісні механізми смислотворчості: [Електронний ресурс] / С. Л. Марков. 2013. – Режим доступу:
http://www.geniusrevive.com/ru/25.html.
Наумова В. А. Оптимизация личностного ресурса на этапе
поздней зрелости: дис….канд. психол. наук: 19.00.13 / Валентина Александровна Наумова. – П.-Камчатский, 2013. –
с.
Мороз Ю. В. Психологічні чинники розвитку творчої активності старшокласників: автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. психол. наук: спец.19.00.07 «Педагогічна та
вікова психологія» / Ю. В. Мороз. – К., 2004. – 19 с.
Слободчиков В. И. Психология развития человека /
В. И. Слободчиков, Е. И. Исаев: – М.: Изд-во Ексмо, 2000. –
c.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.