Нормативна модель екологічної свідомості старшокласника
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%25pКлючові слова:
екологічна свідомість, екоспільнота, екологічний стереотип, екологічний самообраз, функції екологічної свідомості, шари та субструктури екологічної свідомості старшокласника.Анотація
В статті окреслено зміст екологічної свідомості особистості з огляду на екологічну культуру індивіда. Виокремлено субструктури екологічної свідомості людини: образ екологічної ситуації, образ типових рис члена екоспільноти (екологічний стереотип), самообраз індивіда як члена екоспільноти (екологічний самообраз). Виділено та охарактеризовано психологічні функції екологічної свідомості особистості: інтраіндивідуальні, екстраіндивідуальні, метаіндивідуальні. Описано нормативну модель екологічної свідомості старшокласника, охарактеризовано основні форми екологічної свідомості учнів в старшому шкільному віці. Автор статті вважає, що екологічна свідомість старшокласника вміщує шари – когнітивний, перцептивно-емотивний, конативний, аксіологічний, а кожен шар, в свою чергу, складається з певних компонентів. Зокрема, до когнітивного шару входять такі компоненти: екологічні знання; розуміння екологічної ситуації; формування екологічної позиції та ін. Перцептивно-емотивний шар включає такі компоненти: екологічна перцепція; ставлення людини до природних об’єктів, рефлексія цього ставлення та ін. Конативний шар складається з компонентів: саморегуляція в оточуючому середовищі; практичний досвід взаємодії з оточуючим середовищем та ін. Аксіологічний шар вміщує компоненти: екологічні стереотипи; ціннісне ставлення до природного світу; визнання природного середовища суспільною цінністю та ін. Виокремлюються такі форми екологічної свідомості учнів в старшому шкільному віці: агностична форма свідомості, ідеативна форма, інтенційна форма свідомості, трансцендентна форма свідомості, екодевіантна форма свідомості.
Посилання
Борейко В.Е. Прорыв в экологическую этику. – [издание второе, доп.] / В.Е. Борейко // Серия : охрана дикой природы,
вып 21. – Киев, 2001. – 204 с.
Гагарин А.В. Природоориентированная деятельность учащихся как условие формирования экологического сознания : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Александр Валерьевич Гагарин. – М., 2005. – 193 с.
Гирусов Э.В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаимодействия общества и природы : Философские
проблемы глобальной экологии / Э.В. Гирусов. – М., 1983. –
с.
Діордієва Г. Підготовка учнівського активу до екологічної
просвітницької діяльності / Г. Діордієва // Біологія і хімія в
школі. – 2005. – № 3. – С. 42–43.
Зверев И.Д. Экологические знания на уроках и после уроков / И.Д. Зверев, А.Н. Захлебный // Народное образование. – 1985. – № 2. – С. 81–84.
Кмець А.М. Екологічна свідомість майбутніх учителів: проблеми, зміст, типологія / А.М. Кмець // Вища освіта України. – 2001. – № 2. – С. 96–99.
Льовочкіна А.М. Екологічна психологія / А.М. Льовочкіна. – К. : Міленіум, 2003. – 122 с.
Скребец В.А. Психологическая диагностика : [учебное пособие] / В.А. Скребец. – К., 1999. – 117 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.