Оптимізм майбутнього інженера як умова його успішного особистісно-професійного розвитку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%25pКлючові слова:
оптимізм, особистість, студент, професіоналізм, особистісно-професійний розвиток, успішна професіоналізація, предиктори оптимізму, продуктивність навчальної діяльності.Анотація
У статті досліджено особливості оптимізму, його важливість для успішного особистісного та професійного розвитку. Визначено, що оптимізм розкриває мотиваційну спрямованість особистості на успіх, яка у несприятливих обставинах активізується, розвивається і закріплюється. За допомогою теоретичного аналізу розкриті індивідуально-психологічні детермінанти оптимізму: загальна довіра, особливості сенсожиттєвих орієнтацій та мотивація особистості, які були емпірично перевірені. Емпіричний аналіз свідчить про досить невисокий рівень оптимізму майбутніх фахівців з інженерної діяльності, які песимістично оцінюють свої здібності та вміння, мають низький рівень розвиненості установок на успіх, відсутність віри у свої зусилля та здатність реалізуватися за допомогою особистісних досягнень. Проведений регресійний аналіз довів статистично достовірний внесок у залежну змінну «оптимізм» таких предикторів як, «загальна довіра», «цілі», «локус-життя». На основі цього побудована математична модель прогнозування формування оптимістичного світогляду, який може впливати на успішність навчальної діяльності та професійної підготовки майбутніх фахівців у інженерних галузях. Зроблено висновок, що студенти-оптимісти мають більш високий рівень мотивації досягнення успіху, цілеспрямованості, контролю над власним життям, потенціалу для реалізації цілей у житті в цілому, та навчальній діяльності, зокрема. Отже,оптимізм впливає на продуктивність й ефективність навчальної діяльності.
Посилання
Виндекер О. С. Взаимосвязь мотивации достижения с показателями оптимизма – пессимизма / О. С. Виндекер //
Проблемы образования, науки и культуры. – 2009. – № 4
(68). – C. 119–125.
Карапетян Л. В. Исследование особенностей оптимизма и
пессимизма у студентов / Л. В. Карапетян, Е. С. Шайхутдинова // Психологический вестник Уральского государственного университета. – 2008. – Вып. 6. – С. 351–356.
Купрейченко А. Б. Методика оценки доверия личности другим людям / А. Б. Купрейченко // Современная психология:
состояние и перспективы исследований. Ч. 5. Программы
и методики психологического исследования личности и
группы : материалы юбилейной научной конференции ИП
РАН, 28-29 января 2002 г. / отв. ред. А.Л. Журавлев. – М. :
Изд-во Ин-та психологии РАН, 2002. – С. 64–89.
Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) /
Д. А. Леонтьев. – 2-е изд. – М., 2000. – 18 с.
Муздыбаев К.Оптимизм и пессимизм личности (опыт социолого-психологического исследования) / К. Муздыбаев// Социологические исследования. – 2003. – №12. – С. 87–96.
Перова Е. А. Оптимизм как одна из составляющих
субъективного благополучия / Е. А. Перова, C. H. Ениколопов// Вопросы психологии. – 2009. – № 1. – С. 51–57.
Реан А. А. Практическая психодиагностика личности : учебное пособие / А. А. Реан. – СПб., 2001. – 224 с.
Рудина Л. М. Тест на оптимизм: метод определения атрибутивних стилей / Л. М. Рудина ; под. ред. В. М. Русалова. –
М. : Наука, 2002. – 24 с.
Селигман М. Как научиться оптимизму: измените взгляд на
мир и свою жизнь = LearnedOptimism. How to Change Your
Mind and Your Life / М. Селигман. –М.: Альпина Паблишер,
– 338 с.
Селли Дж. Пессимизм. История и критика / Дж. Селли ;
пер. с англ. В. И. Яковенко. – Изд. 2-е. – М. : ЛКИ, 2007. –
с. – Серия Изнаследия мировой философской мысли. История философии.
CAVE : content analysis of verbatim explanations / C. Peterson,
P. Schulman, C. Castellon, M. E. P. Seligman // Motivation
and personality : handbook of thematic content analysts / ed.
C. P. Smith. – New York :CambridgeUniversity Press, 1992. –
P. 383–392.
Distinguishing optimism from pessimism in older adults: Is
it more important to be optimistic or not to be pessimistic? /
S. Robinson-Whelen, C. Kim, R. C. MacCallum, J. K. Kiecolt-
Glaser // Journal of Personality and Social Psychology. –
– Vol. 73, N 6. – P. 1345–1353.
Peterson C. Thefutureofoptimism / C. Peterson // American
Psychologist. – 2000. – V.55, N1. – P. 44–55.
Peterson C. Explanatory style and academic performance
among university freshmen / C. Peterson, L.C. Barrett //
Journal op Personality and Social Psychology. – 1987. – Vol.
– P. 603–607.
Scheier M. F. Distinguishing optimism from neuroticism (and
trait anxiety, self-mastery, and self-esteem) : a re-evaluation
of the Life Orientation Test / M. F. Scheier, M. W. Bridges //
Journal of Personality and Social Psychology. – 1994. – Vol.
, N 6. – P. 1063–1078.
Scheier M. F. Optimism / M. F. Scheier, C. S. Carver //
Theencyclopedia of positive psychology / ed. S. J. Lopez. –
Malden, MA :Wiley-Blackwell, 2013. – P. 656–663.
Snyder C. R. Hope theory : rainbows in the mind / C. R. Snyder //
Psychological Inquiry. – 2002. – Vol. 13, N 4. – P. 249–275.
The optimistic child: Proven program to safeguard children from
depression and build lifelong resilience / M. E. P. Seligman,
K. Reivich, L. Jaycox, J. Gillham. – New York : Harper
Perennial, 1996. – 352 p.
Thompson S. C. The role of personal control in adaptive
functioning / S. C. Thompson // Handbook of positive
psychology / C. R. Snyder, eds. S. J. Lopez. – NewYork :
OxfordUniversity Press, 2002. – Р. 202–213.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
