Психоемоційна сфера жінок у післяпологовому періоді з урахуванням типів пологів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%25pКлючові слова:
післяпологовий період, ускладнена вагітність, психоемоційний стан, самопочуття, тривога та депресія.Анотація
Проаналізовано результати дослідження стану психоемоційної сфери жінок в аспекті адаптації до материнства через 3 місяці після пологів, свідчать про прояви тривожних та депресивних станів у жінок з фізіологічним перебігом вагітності після партнерських пологів. Досліджено, що для всіх жінок характерним є домінування позитивних ситуативних емоцій радості та інтересу. Досліджено, що більша вираженість негативних емоційних станів проявляється серед жінок з ускладненням вагітності та фізіологічним перебігом після пологів без партнера. Проаналізовано, що у цих матерів переважаючими ситуативними негативними станами є відраза, горе та презирство. Доведено, що самопочуття для всіх жінок в цілому характеризується позитивним.Зроблено висновок, що емоційне піднесення характерне для жінок з ускладненням вагітності після партнерських пологів. Досліджено, що у жінок, які брали участь у заходах медико- психологічного впливу в період вагітності разом з чоловіком, психо- емоційний стан характеризується як оптимальний з переважанням позитивних ситуативних емоцій, зокрема емоцій радості та інтересу, прояви тривоги та депресії в межах норми. Проаналізовано, що у жінок з ускладненням вагітності, які не брали участь в індивідуальних консультаціях у ранньому післяпологовому періоді, діагностується емоція страху, яка пов’язана з доглядом за дитиною. Доведено, що для матерів, які не відвідували індивідуальні консультації, незалежно від перебігу вагітності характерним є вираженість тривоги та депресії, на відміну від жінок, що проходили психопрофілактичну роботу після пологів. Зроблено висновок, що важливим фактором, який впливає на піднесений емоційний стан та самопочуття жінок, є участь у заходах медико- психологічної підтримки сім’ї в період вагітності.
Посилання
Кожина А. М. Состояние психического здоровья детей, проживающих в условиях материнской депривации // Медицина сегодня и завтра. – 2009. – № 2. – С. 92-96.
Figueiredo B. Anxiety and depression in women and men from
early pregnancy to 3–months postpartum / B. Figueiredo, A.
Conde // Arch. WomensMent. Health. – 2011. – № 14 (3). –
P.247-255.
Мухамедрахимов Р.Ж. Взаимодействие и привязанность матерей и младенцев групп риска / / Вопросы психологии. –
– № 2. – С.18-33.
Бачериков А.Н. Влияние депресcивного расстройства матери на семейное функционирование и психоэмоциональное
развитие ребенка / А.Н. Бачериков, Э.Г. Матузок,Т.В.
Ткаченко,Р.В. Лакинский // Медицинская психология. –
– № 4. – С. 13-16.
Брутман В.И. Влияние семейных факторов на формирование
девиантного поведения матери / В.И. Брутман, А.Я. Варга,
И.Ю. Хамитова // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21,
№ 2. – С.79-87.
Evans J. Cohort study of depressed mood during pregnancy
and following childbirth / J. Evans, J. Heron, H. Francomb //
BMJ. – 2001. – Vol. 323. – P.257-260.
Беляева Е.Н. Клинико-психологическая диагностика и оценка фактора семейных отношений у пациенток с послеродовой депрессией / Е.Н. Беляева, Л.И. Вассерман, Г. Э. Мазо //
Сибирский психологический журнал. – Томск: ТЛМ-Пресс,
– №42. – С.6-14.
Пушкарева Т. Н. Послеродовая депрессия: распространенность, клиника, динамика // Психическое здоровье. –
– № 3 (8). – С.31-36.
Thorpe K. A study of Edinburgh Postnatal Depression Scale
for use with parent groups outside the postpartum period //
Journal of Reproductive and Infant Psychology. – 1993. – Vol.
– P. 119-125.
Su M. Maternity blues and Postnatal Depression in Low
Risk Mothers // Hong Kong J. of Gynecology Obstet. and
Midwifery. – 2000. – Vol. 1. – Р.40-46.
Yamashita H. Screening and intervention for depressive
mothers of new–born infants / H. Yamashita, K. Yoshida //
SeishinShinkeigakuZasshi. – 2003. – Vol. 105 (9). – Р.1129-1135.
Шаманина М.В. Влияние акушерско–гинекологической и
эндокринной патологии на развитие тревожно-депрессивных
нарушений у женщин в послеродовом периоде / М.В. Шаманина, Г.Э. Мазо, Н.А. Татарова // Обозрение психиатрии
и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. – 2009. –
№ 2. – С.34-37.
Батуев А.С. Пограничные депрессивные состояния у женщин после родов / А.С. Батуев, А.Г. Кощавцев, В.Н.
Муль тановская // Журнал неврологии и психиатрии им.
С.С.Корсакова. – 2003. – №10. – С. 31-35.
Белов В.Г. Нервно-психические расстройства у женщин в послеродовом периоде / В.Г. Белов, Н.Н. Туманова // Ученые записки Санкт-Петербургского государственного института психологии и социальной работы. – 2008. – Т. 9, №1. – С. 50-55.
Прибытков А.А. Клинические особенности депрессивных
расстройств невротического уровня в послеродовом периоде // Социальная и клиническая психиатрия. – 2005. –
Т.15. – №4.– С.63-66.
Seehusen D.A. Are family physicians appropriately screening
for postpartum depression / D.A. Seehusen, L.M. Baldwin,
G.P. Runkle // J Am Board FamPract. – 2005. – Vol. 18. –
№2. – Р.104-112.
Stevenson M. Group cognitive behavioural therapy for postnatal
depression: a systematic review of clinical effectiveness, cost–
effectiveness and value of information analyses // Health
Technol Assess. – 2010. – Vol.14. – № 44. – Р.100-107.
Spinelli G.M. Controlled Clinical Trial of Interpersonal
Psychotherapy Versus Parenting Education Program for
Depressed Pregnant Women / G.M. Spinelli, J. Endicott // Am
J Psychiatry – 2003. – Vol. 160. – P.555-562.
Вассерман Л.И. Совладание со стрессом: теория и психодиагностика: учеб.-метод. пособие / Л.И. Вассерман, В. А. Абабков, Е.А. Трифонова. – СПб.: Речь, 2010.–192 с.
Филоненко А.В. Терапия послеродовой депрессии и грудное
вскармливание новорожденного (обзор литературы) // Психические расстройства в общей медицине. – 2012. – № 2. – С.46-49.
Чумакова Г.Н. Влияние тревожности за ребенка во время
беременности на особенности материнского поведения и
отдельные состояния ребенка в период младенчества / Г.Н.
Чумакова, Е.Г Щукина, А.А. Макарова // Перинатальная
психология и психология родительства. – 2006. – №1. –
С.85-98.
Лобойко Л. І. Стан психоемоційної сфери матері та психомоторного розвитку дитини першого року життя в світлі взаємодії в системі «мати – дитина» / Л. І. Лобойко // Медична
психологія. – 2013. – № 1. – С. 60-66.
Василенко М.А. Влияние типа привязанности в диаде «матьребёнок» на уровень психического развития детей 2 – 3
лет // Известия Российского государственного университета
имени А.И. Герцена. Аспирантские тетради. – СПб., 2010. –
№121. – С.38-43.
Лобойко Л. И. Динамика состояния психоэмоциональной
сферы женщин в послеродовом периоде в контексте адаптации системы «мать-ребенок» // Український вісник психоневрології. – 2013. – Т. 21, № 1 (74). – С. 66-75.
Солоед К.В. Психическое развитие младенцев в условиях материнской депривации: дис. … канд. психол. наук: 19.00.04 /
Каролина Витальевна Солоед. – М., 1997. – 142 с.
Баз Л.Л. Послеродовая депрессия. Эмпирические исследования психологических феноменов / Л.Л. Баз // Хрестоматия
по перинатальной психологии. Психология беременности,
родов и послеродового периода / составитель А.Н. Васина. –
М.: УРАО, 2005. – С. 235-245.
Руководство по амбулаторно-поликлинической помощи
в акушерстве и гинекологии / Под ред. В.И. Кулакова,
В.Н. Прилепской, В.Е. Радзинского. – М.: Эотар-Медиа,
– С.325-327.
Шаманина М.В. Тревога и депрессия в послеродовом периоде у женщин с эндокринной и акушерско-гинекологической
патологией / М.В. Шаманина, Г.Э. Мазо // Обзоры по клинической фармакологии и лекарственной терапии. – 2010. –
Т.2, вып. 1. – С. 76-77.
Шаманина М. В. Выбор шкал для оценки послеродовой депрессии / М.В. Шаманина, Г.Э. Мазо, Л.И. Вассерман //
Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М.
Бехтерева. – 2012. – № 2. – С.41-50.
Елисеев О.П. Практикум по психологии личности – СПб.,
– 560 с.
Калягин В.А. Логопсихология: учеб. пособие для студ.
высш. учеб. заведений / В.А.Калягин, Т.С.Овчинникова. –
М.: Академия, 2006. – 320 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
