Психоемоційна сфера жінок у післяпологовому періоді з урахуванням типів пологів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%25pKeywords:
післяпологовий період, ускладнена вагітність, психоемоційний стан, самопочуття, тривога та депресія.Abstract
Проаналізовано результати дослідження стану психоемоційної сфери жінок в аспекті адаптації до материнства через 3 місяці після пологів, свідчать про прояви тривожних та депресивних станів у жінок з фізіологічним перебігом вагітності після партнерських пологів. Досліджено, що для всіх жінок характерним є домінування позитивних ситуативних емоцій радості та інтересу. Досліджено, що більша вираженість негативних емоційних станів проявляється серед жінок з ускладненням вагітності та фізіологічним перебігом після пологів без партнера. Проаналізовано, що у цих матерів переважаючими ситуативними негативними станами є відраза, горе та презирство. Доведено, що самопочуття для всіх жінок в цілому характеризується позитивним.Зроблено висновок, що емоційне піднесення характерне для жінок з ускладненням вагітності після партнерських пологів. Досліджено, що у жінок, які брали участь у заходах медико- психологічного впливу в період вагітності разом з чоловіком, психо- емоційний стан характеризується як оптимальний з переважанням позитивних ситуативних емоцій, зокрема емоцій радості та інтересу, прояви тривоги та депресії в межах норми. Проаналізовано, що у жінок з ускладненням вагітності, які не брали участь в індивідуальних консультаціях у ранньому післяпологовому періоді, діагностується емоція страху, яка пов’язана з доглядом за дитиною. Доведено, що для матерів, які не відвідували індивідуальні консультації, незалежно від перебігу вагітності характерним є вираженість тривоги та депресії, на відміну від жінок, що проходили психопрофілактичну роботу після пологів. Зроблено висновок, що важливим фактором, який впливає на піднесений емоційний стан та самопочуття жінок, є участь у заходах медико- психологічної підтримки сім’ї в період вагітності.
References
Кожина А. М. Состояние психического здоровья детей, проживающих в условиях материнской депривации // Медицина сегодня и завтра. – 2009. – № 2. – С. 92-96.
Figueiredo B. Anxiety and depression in women and men from
early pregnancy to 3–months postpartum / B. Figueiredo, A.
Conde // Arch. WomensMent. Health. – 2011. – № 14 (3). –
P.247-255.
Мухамедрахимов Р.Ж. Взаимодействие и привязанность матерей и младенцев групп риска / / Вопросы психологии. –
– № 2. – С.18-33.
Бачериков А.Н. Влияние депресcивного расстройства матери на семейное функционирование и психоэмоциональное
развитие ребенка / А.Н. Бачериков, Э.Г. Матузок,Т.В.
Ткаченко,Р.В. Лакинский // Медицинская психология. –
– № 4. – С. 13-16.
Брутман В.И. Влияние семейных факторов на формирование
девиантного поведения матери / В.И. Брутман, А.Я. Варга,
И.Ю. Хамитова // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21,
№ 2. – С.79-87.
Evans J. Cohort study of depressed mood during pregnancy
and following childbirth / J. Evans, J. Heron, H. Francomb //
BMJ. – 2001. – Vol. 323. – P.257-260.
Беляева Е.Н. Клинико-психологическая диагностика и оценка фактора семейных отношений у пациенток с послеродовой депрессией / Е.Н. Беляева, Л.И. Вассерман, Г. Э. Мазо //
Сибирский психологический журнал. – Томск: ТЛМ-Пресс,
– №42. – С.6-14.
Пушкарева Т. Н. Послеродовая депрессия: распространенность, клиника, динамика // Психическое здоровье. –
– № 3 (8). – С.31-36.
Thorpe K. A study of Edinburgh Postnatal Depression Scale
for use with parent groups outside the postpartum period //
Journal of Reproductive and Infant Psychology. – 1993. – Vol.
– P. 119-125.
Su M. Maternity blues and Postnatal Depression in Low
Risk Mothers // Hong Kong J. of Gynecology Obstet. and
Midwifery. – 2000. – Vol. 1. – Р.40-46.
Yamashita H. Screening and intervention for depressive
mothers of new–born infants / H. Yamashita, K. Yoshida //
SeishinShinkeigakuZasshi. – 2003. – Vol. 105 (9). – Р.1129-1135.
Шаманина М.В. Влияние акушерско–гинекологической и
эндокринной патологии на развитие тревожно-депрессивных
нарушений у женщин в послеродовом периоде / М.В. Шаманина, Г.Э. Мазо, Н.А. Татарова // Обозрение психиатрии
и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. – 2009. –
№ 2. – С.34-37.
Батуев А.С. Пограничные депрессивные состояния у женщин после родов / А.С. Батуев, А.Г. Кощавцев, В.Н.
Муль тановская // Журнал неврологии и психиатрии им.
С.С.Корсакова. – 2003. – №10. – С. 31-35.
Белов В.Г. Нервно-психические расстройства у женщин в послеродовом периоде / В.Г. Белов, Н.Н. Туманова // Ученые записки Санкт-Петербургского государственного института психологии и социальной работы. – 2008. – Т. 9, №1. – С. 50-55.
Прибытков А.А. Клинические особенности депрессивных
расстройств невротического уровня в послеродовом периоде // Социальная и клиническая психиатрия. – 2005. –
Т.15. – №4.– С.63-66.
Seehusen D.A. Are family physicians appropriately screening
for postpartum depression / D.A. Seehusen, L.M. Baldwin,
G.P. Runkle // J Am Board FamPract. – 2005. – Vol. 18. –
№2. – Р.104-112.
Stevenson M. Group cognitive behavioural therapy for postnatal
depression: a systematic review of clinical effectiveness, cost–
effectiveness and value of information analyses // Health
Technol Assess. – 2010. – Vol.14. – № 44. – Р.100-107.
Spinelli G.M. Controlled Clinical Trial of Interpersonal
Psychotherapy Versus Parenting Education Program for
Depressed Pregnant Women / G.M. Spinelli, J. Endicott // Am
J Psychiatry – 2003. – Vol. 160. – P.555-562.
Вассерман Л.И. Совладание со стрессом: теория и психодиагностика: учеб.-метод. пособие / Л.И. Вассерман, В. А. Абабков, Е.А. Трифонова. – СПб.: Речь, 2010.–192 с.
Филоненко А.В. Терапия послеродовой депрессии и грудное
вскармливание новорожденного (обзор литературы) // Психические расстройства в общей медицине. – 2012. – № 2. – С.46-49.
Чумакова Г.Н. Влияние тревожности за ребенка во время
беременности на особенности материнского поведения и
отдельные состояния ребенка в период младенчества / Г.Н.
Чумакова, Е.Г Щукина, А.А. Макарова // Перинатальная
психология и психология родительства. – 2006. – №1. –
С.85-98.
Лобойко Л. І. Стан психоемоційної сфери матері та психомоторного розвитку дитини першого року життя в світлі взаємодії в системі «мати – дитина» / Л. І. Лобойко // Медична
психологія. – 2013. – № 1. – С. 60-66.
Василенко М.А. Влияние типа привязанности в диаде «матьребёнок» на уровень психического развития детей 2 – 3
лет // Известия Российского государственного университета
имени А.И. Герцена. Аспирантские тетради. – СПб., 2010. –
№121. – С.38-43.
Лобойко Л. И. Динамика состояния психоэмоциональной
сферы женщин в послеродовом периоде в контексте адаптации системы «мать-ребенок» // Український вісник психоневрології. – 2013. – Т. 21, № 1 (74). – С. 66-75.
Солоед К.В. Психическое развитие младенцев в условиях материнской депривации: дис. … канд. психол. наук: 19.00.04 /
Каролина Витальевна Солоед. – М., 1997. – 142 с.
Баз Л.Л. Послеродовая депрессия. Эмпирические исследования психологических феноменов / Л.Л. Баз // Хрестоматия
по перинатальной психологии. Психология беременности,
родов и послеродового периода / составитель А.Н. Васина. –
М.: УРАО, 2005. – С. 235-245.
Руководство по амбулаторно-поликлинической помощи
в акушерстве и гинекологии / Под ред. В.И. Кулакова,
В.Н. Прилепской, В.Е. Радзинского. – М.: Эотар-Медиа,
– С.325-327.
Шаманина М.В. Тревога и депрессия в послеродовом периоде у женщин с эндокринной и акушерско-гинекологической
патологией / М.В. Шаманина, Г.Э. Мазо // Обзоры по клинической фармакологии и лекарственной терапии. – 2010. –
Т.2, вып. 1. – С. 76-77.
Шаманина М. В. Выбор шкал для оценки послеродовой депрессии / М.В. Шаманина, Г.Э. Мазо, Л.И. Вассерман //
Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М.
Бехтерева. – 2012. – № 2. – С.41-50.
Елисеев О.П. Практикум по психологии личности – СПб.,
– 560 с.
Калягин В.А. Логопсихология: учеб. пособие для студ.
высш. учеб. заведений / В.А.Калягин, Т.С.Овчинникова. –
М.: Академия, 2006. – 320 с.
Downloads
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.
