Особливості схильності до розладів харчової поведінки серед підлітків, які дотримуються дієти поза призначенням лікаря
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.9-32Ключові слова:
підлітковий вік, розлади харчової поведінки, анорексія, булімія, дієта, депресія, тривога, перфекціонізм, самооцінка.Анотація
У статті розглянуто вплив дієти, яку використовують підлітки поза
медичними показаннями, як засіб контролю за власною вагою, емоцій-
ним станом і для підтримання самооцінки.
Здійснено аналіз досліджень за останні 10 років, проаналізовано
й описано психосоціальні чинники схильності до формування розладів
харчової поведінки серед підлітків. Із метою розв’язання поставлених
завдань було сформовано вибірку досліджуваних: підлітки віком 12–14
років, які навчаються у школах м. Тернополя та м. Львова. На початку
дослідження було отримано 347 анкет, до експериментальної групи
увійшло 88. Обраним учасникам було запропоновано діагностичні ма-
теріали, зокрема методику Eating Disorders Impairment Questionnaire – 3
та скринінгову шкалу на виявлення тривоги і депресії Hospital Anxiety
and Depression Scale.
За результатами роботи описано особливості схильності до роз-
ладів харчової поведінки серед підлітків, які дотримувалися дієти поза
призначеннями лікаря. Отримані дані розкривають 5 аспектів схиль-
ності, ключовими серед яких є незадоволеність власним тілом і низька
самооцінка. Установлено, що низька самооцінка загострює фіксацію
на проблемних ділянках тіла, посилюючи прагнення до стрункості, а
непродуктивне використання жорстких дієт чи обмежень кількості
їжі дає відчуття контролю над емоціями та думками. Водночас ука-
зано, що тривога, яку відчувають щодо цього, впливає на схильність
до міжособистісного відчуження. Зауважено, що депресивний стан і
неконтрольоване переїдання можуть бути самостійними тригерами
для дистресу компонентів ядра схильності, а модифікуючими чинника-
ми, що підтримують розвиток порушень харчової поведінки, є страх
дозрівання та перфекціонізм.
Описані у статті матеріали дають підстави розглядати отри-
мані результати як скринінгову модель схильності до розладів харчової
поведінки, а на їх основі можуть бути запропоновані заходи, які доціль-
но використовувати для психоедукаційної роботи з підлітками.
Посилання
Absaliamova, L. M. (2017). Obraz tila yak psykholohichnyi chynnyk porushen kharchovoi povedinky [Body image as a psychological factor of behavioral disorders]. Visnyk HNPU imeni H. S. Skovorody. Psykholohiia – Newsletter of KNPU named after G. S. Skovoroda, 56, 001-009 [in Ukrainian].
Absaliamova, L. М. (2014). Rozlady ta porushennia kharchovoi povedinky osobystosti [Disorders and disfunctions of an individual’s eating behavior]. Problemy suchasnoi psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy – Problems of modern psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine, 25, 19–33 [in Ukrainian].
Bulakh, I. S. (2001). Psykholohiia osobystosti pidlitka [Psychology of the personality of the adolescent]. Vikova ta pedahohichna psykholohiia – Age-related and Pedagogical Psychology. Kyiv : Prosvita [in Ukrainian].
Whitehead, L. (2014). Podolaty rozlad kharchovoi povedinky [Overcoming eating disorder] (Igor Grycjuk, Trans; Kateryna Javna, Eds). Lviv : Vydavnytstvo Ukrainskoho Katolytskoho Universytetu; Svichado [in Ukrainian].
Vytthen, G.-U. (2006). Jenciklopedija psihologicheskogo zdorov’ja [Encyclopedia of psychological health]. Moskva : Alteja [in Russian].
Masliuk, A. M. (2011). Nervova anoreksiia yak naslidok sotsializatsii osobystosti [Nervous anorexia as a consequence of the socializing of the personality]. Problemy suchasnoi psykholohii: Zbirnyk naukovyh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy – Problems of modern psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of NAPS of Ukraine, S. D. Maksymenko, L. A. Onufriieva (Eds), 11, 454–463 [in Ukrainian].
Nyzhnyk, A. Е. (2013). Kharchova povedіnka molodі yak predmet psykholohіchnoho doslіdzhennia [Eating behavior of youth as a subject of psychological research]. Naukovі zapysky. Serіia: Psykholohіia ta pedahohіka – Scientific notes. Series: Psychology and Pedagogy, 22, 136–140 [in Ukrainian].
Savchyn, M. V. (2006). Vikova psykholohiia [Age psychology]. Kyiv : Akademvydav [in Ukrainian].
Schnackenberg, N. (2017). Mnimye tela, podlinnye sushchnosti: Preodolenie konfliktov identichnosti s vneshnost’ju i vozvrashchenie k podlinnomu Ja [False Bodies, True Selves: Moving Beyond Appearance-Focused Identity Struggles and Returning to the True Self]. (Trans.). Kaliningrad : Phoca Books [in Russian].
American Psychiatry Association (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.). Arlington : American Psychiatric Publishing.
British Psychological Society & The Royal College of Psychiatrists (2004). Eating Disorders. Core interventions in the treatment on core interventions in primary and management of anorexia and secondary carenervosa, bulimia nervosa and related eating disorders.
Global Burden of Disease (2017). Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet 2017; 389. DOI 10.1016/S0140-6736(16)32606-X.
Ekern, J. (2012). Dieting and Eating Disorders. Retrieved from https://www.eatingdisorderhope.com/treatment-for-eating-disorders/special-issues/dieting.
Fairburn, C. G. (2008). Cognitive behavior therapy and eating disorders. New York : Guilford Press.
Golden, N. H., Schneider, M., & Wood, C. (2016). Preventing Obesity and Eating Disorders in Adolescents. Pediatrics, 138 (3). DOI 10.1542/peds.2016-1649.
Keel, P. K., & Forney, K. J. (2013). Psychosocial risk factors for eating disorders. International Journal of Eating Disorder, 46 (5). DOI
1002/eat.22094.
National Institute of Mental Health (2017). Retrieved from https://www.nimh.nih.gov/health/statistics/eating-disorders.shtml.
Norris, M. L., Robinson, A., Obeid, N., Harrison, M., Spettigue, W., & Henderson, K. (2013). Exploring avoidant / restrictive food intake disorder in eating disordered patients: A descriptive study. International Journal of Eating Disorder, 47 (5). DOI 10.1002/eat.22217.
Plooy, G. N. (2017). Candidate Declaration «Perfectionism: An exploratory analysis of treatment resistant eating disorder clients during intervention ». Retrieved from http://uir.unisa.ac.za/bitstream/handle/10500/23184/thesis _walters-du%20plooy_g.pdf.
Rohde, P., Stice, E., & Marti, C. N. (2014). Development and predictive effects of eating disorder risk factors during adolescence: Implications for prevention efforts. International Journal of Eating Disorder, 48 (2). DOI 10.1002/eat.22270.
Shisslak, C. M., Crago, M., & Estes, L. S. (1995). The spectrum of eating disturbances. International Journal of Eating Disorders, 18 (3), 209–219.
Smink, F. R. E., van Hoeken, D., Oldehinkel, A. J., & Hoek H. W. (2014). Prevalence and severity of DSM-5 eating disorders in a community cohort of adolescents. International Journal of Eating Disorder, 46 (6). DOI 10.1002/eat.22316.
Solmi, F., Hotopf, M., Hatch, S. L., Treasure, J., & Micali, N. (2015). Eating disorders in a multi-ethnic inner-city UK sample: prevalence, comorbidity and service use. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 51 (3). DOI 10.1007/s00127-015-1146-7.
Waller, G., Cordery, H., Corstorphine, E., Hinrichsen, H., Lawson, R., Mountford, V., & Russell, K. (2007). Cognitive behavioural therapy for the eating disorders: a comprehensive treatment guide. Cambridge University Press. DOI 10.1017/CBO9781139644204.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.