Уявлення науковців про розуміння дитини
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.224-245Ключові слова:
розуміння, стадії розуміння, типи розуміння вихователем особистості дитини, суб’єктивні чинники розуміння.Анотація
У статті проаналізовано науково-психологічні підходи до тлумачен-
ня сутності поняття «розуміння»: психологічна герменевтика, когні-
тивний, логіко-семантичний, психосемантичний, психолінгвістичний,
суб’єктний, комунікативний. Установлено, що спільним для окреслених
підходів є визначення розуміння як процесу розкриття смислу та зміс-
ту певного явища, що супроводжується впевненістю людини у пра-
вильності власних висновків і зумовлено дією низки чинників, які впли-
вають на адекватність, повноту та глибину отриманої інформації.
Розуміння педагогом особистості дитини розглянуто у трьох
напрямках: розуміння як мета, розуміння як процес, розуміння як ре-
зультат. Визначено їх взаємозалежність і взаємозумовленість. Під-
креслено складність розуміння як процесу, що зумовлено дією низки
об’єктивних і суб’єктивних чинників. Розглянуто типологію розумін-
ня педагогом індивідуальних особливостей дитини. Установлено, що
оптимальним для взаємодії вихователя з дітьми є позиція власне ро-
зуміння, або розуміння-діалогу, за якої дорослий не тільки ставиться
до вихованця як до своєрідної складної індивідуальності з багатим вну-
трішнім світом, а й надає зворотну реакцію. Це створює атмосферу
довіри та підтримки, а також сприяє актуалізації внутрішнього по-
тенціалу дитини. Проаналізовано та схарактеризовано суб’єктивні
чинники, що впливають на розуміння вихователем особистості дити-
ни. Установлено, що багато чинників впливають на процес розуміння
як позитивно, так і негативно.
Автори дійшли висновку, що оптимальним для педагогічної діяль-
ності є суб’єкт-суб’єктний тип розуміння, за якого вихователь праг-
не до адекватного розкриття індивідуальних особливостей дитини,
визнаючи за нею право на неповторність, усіляко підтримує зусилля,
спрямовані на її самоствердження, самореалізацію, самовираження та
саморозвиток. Відтак, існує необхідність розробки психолого-педаго-
гічних технологій, спрямованих на формування у педагогів здатності
до адекватного розуміння особистості дитини.
Посилання
Anan’ev, B. G. (2011). Chelovek kak predmet poznanija [Human as a subject of knowledge]. Sankt-Peterburg Piter [in Russian].
Beljakova, E. G. (2006). Ponimanie kak kategorija smysloorientirovannoj pedagogiki [Understanding as a category of meaning-oriented pedagogy]. Obrazovanie i nauka – Education and science, 6 (42), 21–28 [in Russian].
Bekh, І. D. (2008). Vyhovannia osobystostі [Personality upbringing]. Kyiv : Lybіd [in Ukrainian].
Bodalev, A. A. (1982). Vosprijatie i ponimanie cheloveka chelovekom [A human’s perception and understanding by a human]. Moskva : Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].
Brudnyj, A. A. (2005). Psihologicheskaja germenevika [Psychological hermeneutics]. Moskva : Labirint [in Russian].
Vygotskiy, L. S. (2015). Polnoe sobranie sochinenij. T. 2 [Complete collected works]. (Vol. 2). Moskva [in Russian].
Havrysh, N. (2016). Pedahohіka rozumіnnia: zapytuiete – vіdpovіdaiemo [Pedagogy of understanding: asking – we answer]. Vykhovatel-metodyst doshkіlnoho zakladu – Educator-methodist of preschool institution, 4, 4–8 [in Ukrainian].
Havrysh, N., & Lopatina, H. (2009). Pіznavalnі dіalohy z doshkіlnykamy [Cognitive dialogues with preschoolers]. Vykhovatel-metodyst doshkіlnoho zakladu – Educator-methodist of preschool institution, 2, 46–52 [in Ukrainian].
Gorelov, I. N. (2007). Neverbal’nye komponenty kommunikacii [Non-verbal communication components]. Moskva : Izd-vo LKI [in Russian].
Znakov, V. V. (2005). Psihologija ponimanija: problemy i perspektivy [The psychology of understanding: problems and prospects]. Moskva : In-t psihologii RAN [in Russian].
Kulachkivska, S. Ye., Humeniuk, H. V., Vovchyk-Blakytna, O. O., Ladyvir, S. O., Karabaieva, I. I., Pirozhenko, T. O., Pysarieva, O. V.,
Karasiova, K. V., & Soloviova, L. I. (2005). Indyvidualizatsiia vykhovannia v dytiachomu sadku: metodychni rekomendatsii [Personalization of education in kindergarten: guidelines]. Kyiv : Milenium [in Ukrainian].
Klypa, O. V. (1994). Ponimanie lichnosti rebenka znachimymi vzroslymi (roditeljami i vospitateljami) i ponimanie rebenkom sebja kak lichnosti [Understanding the child’s personality by significant adults (parents and teachers) and the child’s understanding of himself as a personality]. Candidate’s thesis. Moskva : RAO, Psihol. in-t [in Russian].
Kovalenko, A. B. (1999). Psykholohіia rozumіnnia [Psychology of understanding]. Kyiv : Geoprint [in Ukrainian].
Kolominskij, Ja. L., & Berezovin, N. A. (1997). Nekotorye pedagogicheskie problemy social’noj psihologii [Some pedagogical problems of social psychology]. Moskva : «Znanie» [in Russian].
Kondrat’eva, S. V. (1980). Ponimanie uchitelem lichnosti uchashchegosja [Understanding of the pupil’s personality by teacher]. Voprosy psihologii – Questions of psychology, 5, 143–148 [in Russian].
Korchak, Ja. (2014). Kak ljubit’ rebenka [How to love a child]. Moskva : AST, 2014 [in Russian].
Kuzmenko, V., & Tsybuliak, N. (2015). Sposterezhennia – kliuch do rozuminnia dytyny [Observation is the key to understanding the child]. Doshkilne vykhovannia – Preschool education, 12, 7–13 [in Ukrainian].
Orban-Lembryk, L. E. (2003). Sotsіalna psykholohіia [Social Psychology]. Kyiv : Akademvydav [in Ukrainian].
Pіrozhenko, T. & Soloviova, L. (2016). Psykholohіchnyi aspekt pedahohіky rozumіnnia [Psychological aspect of pedagogy of understanding]. Vykhovatel-metodyst doshkіlnoho zakladu – Educator-methodist of preschool institution, 4, 4–8 [in Ukrainian].
Savchyn, M. V. (1996). Typy rozumіnnia vchytelem psykholohіi uchnia ta ikh proiavy u pedahohіchnіi vzaiemodіi [Types of teacher’s understanding of pupil’s psychology and their demonstration in pedagogical interaction]. Rіdna shkola – Native school, 1, 70–71 [in Ukrainian].
Dobbs, J., & Arnold, D. (2009) The Relationship Between Preschool Teachers’ Reports of Children’s Behavior and Their Behavior Toward Those Children. School Psychology, 24 (2), 95–105.
Liu, D., Gelman, S., & Wellman, H. (2007). Components of young children’s trait understanding: Behavior-to-trait inferences and trait-tobehavior predictions. Child Development, 78, 1543–1558.
Trawick-Smith, J., Dziurgot, T. (2011). ‘Good-fit’ teacher – child play interactions and the subsequent autonomous play of preschool children. Early Childhood Research Quarterly, 26, 110–123.
Tsai, Ch. (2015). Am I Interfering? Preschool Teacher Participation in Children Play. Universal Journal of Educational Research, 3 (12),
–1033.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
