Психолінгвістичний зміст емоційного концепту «страх» у сучасній англійській мовній картині світу
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-44.142-161Ключові слова:
психолінгвістичний зміст емоційного концепту «страх», сучасна англійська мовна картина світу, емоціо-концептосфера, когніція емоційної сфери свідомості, самоідентифікація вживанняАнотація
У статті зазначено, що у сучасній англійській мовній картині світу емоційний концепт «страх» є одним із найпоширеніших за самоідентифікацією вживання. Страх є універсальною базовою емоцією, що відображає інстинкт самозбереження й відіграє провідну роль у забезпеченні життєдіяльності людини. Обґрунтовано, що концепт є складним багатошаровим утворенням, центральною частиною якого є ядро. Ядро емоціо-концептосфери складають ментальні репрезентації знання щодо власне емоцій як факти прояву діяльності емоційної сфери людини. До її периферійної зони включається також інформація про усі сфери буття людини, які так чи інакше зумовлюють її функціонування або осмислюються через призму її існування. Цей факт свідчить про накладання емоційної концептосфери на інші ділянки концептуальної картини світу індивіда, а, отже, щодо її детермінуючої ролі у свідомості особистості: усі концепти є «емоційними» з точки зору того, що нічого не може бути осмислено (проконцептуалізовано та прокатегоризовано) без прямого чи непрямого втручання у когніцію емоційної сфери свідомості. Тож, емоції є тим підґрунтям, яке ніби «скріплює» концептуальну картину світу представників будь-якої мовної спільноти. Аналіз словникових дефініцій лексеми fear дав змогу виокремити такі основні змістові ознаки ядра емоційного концепту страх в англійській мові: fear is an unpleasant, painful emotion or feeling caused by the nearness or possibility of impending danger to oneself or others who are important accompanied by a desire to avoid or to escape it. Зазначено, що у семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема «емоція», або «почуття» (emotion, or feeling), яка вказує на відповідну денотативну сферу свідомості людини, репрезентовану суперординатною (найвищого рівня узагальнення) категорією «емоція». Усі інші видові семи слугують для конкретизації значення лексеми. Серед видових компонентів виокремлюються: сема «характер емоції» (painful), яка взаємодіє з семами «негативна оцінка» (unpleasant – неприємна), «небезпека / загроза» (danger – небезпека, загроза), «симптом емоції» (desire to avoid or to escape it – бажання уникнути чи ухилитися від загрози), «характер небезпеки / загрози» (nearness of impending danger – неминуча: реальна / близька; possibility of impending danger – можлива / неминуча), «об’єкт загрози» (oneself or somebody who is important – індивід / близькі йому люди). Визначено, що у сучасній англійській мові категоріально різні аспекти одиниці fear фіксуються похідними словотвірними одиницями, що експлікують: стан індивіда; риси характеру індивіда; негативну оцінність об’єкта загрози; манеру поведінки тощо.
Посилання
Kolesnyk, O. S. (2003). Movni zasoby vidobrazhennia mifolohichnoi kartyny svitu: linhvo-kohnityvnyi aspekt (na materiali davnioanhliiskoho eposu ta suchasnykh brytanskykh khudozhnikh tvoriv zhanru fentezi)[Linguistic means of displaying the mythological picture of the world: lingvo-cognitive aspect (based on the material of the Old English epic and contemporary British novels, the genre of fantasy)]. Extended abstract of candidate’s thesis. Кyiv [in Ukrainian].
Levytskyi, A. E. (2004). Osnovy funktsionalnoi linhvistyky [Fundamentals of Functional Linguistics]. Nizhyn : Redaktsiino-vydavnychyi viddil NDPU [in Ukrainian].
Losev, A. F. (1982). Znak. Simvol. Mif [Sign. Symbol. Myth]. Moskva : Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].
Lotman, Ju. M. (2001). Semiosfera [Semio-sphere]. Sankt-Peterburg : «Iskusstvo-SPb» [in Russian].
Ivashkevych, E. E., & Mykhalchuk, N. O. (2018). Art translation and the category of expressivness in this aesthetic paradigm. Aktualni problemy filolohii ta metodyky vykladannia humanitarnykh dystsyplin: Nauk. zapysky RDHU – Actual problems of philology and Methods of teaching of humanities: Scientific Notes of RSUH, 153–157. Rivne : RDHU [in Ukrainian].
Onufriieva, L. A. (2014). Professional self-appraisal at the professional formation of future socionomic specialists’ personality. S. D. Maksymenko, L. A. Onufriieva (Eds.). Problemy suchasnoi psykholohii: zb. nauk. prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy – Problems of Modern Psychology. Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 26, 456–467. Kamianets-Podilskyi : Aksioma [in Ukrainian].
Onufriieva, L. А. (2016). Emotional intelligence in the future socionomic specialists’ professional psychological training. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (47), Issue 101, 34–37. Budapest.
Onufriieva, L. А. (2017). The Psychology of Professional Realization of a Future Specialist’s Personality: Theoretical and Methodological Aspect. Rzeszów : BonusLiber.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.