Духовна криза особистості як ознака інформаційного суспільства
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-44.322-345Ключові слова:
духовна криза, духовність, екзистенційні цінності, сенс життя, духовний розвитокАнотація
Стаття пов’язана з теоретичним аналізом інтерпретації феномену духовної кризи в психології та емпіричним дослідженням особливостей прояву духовної кризи у юнацькому віці. Зазначено, що говорити про наявність у людини переживання духовної кризи варто, коли вона усвідомлює, що втратила моральні цінності, а духовність поступилася місцем матеріальній користі. Зауважено, що духовна криза, яку в технократичній інформаційній ері частково відчуває все людство, є переживанням ситуації неможливості реалізації особистістю власних духовних цінностей у відносинах з іншими людьми і світом, як через їх невідповідність цінностям соціуму чи загальнолюдським, так і через нівелювання їх значущості для самої людини або втрату нею моральних орієнтирів. У проведеному, відповідно до мети статті, пілотажному дослідженні вибірку склали студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – майбутні психологи (n = 30), середній вік досліджуваних – 20 років. Використовувалися методики: «Діагностика духовної кризи», тест життєстійкості С. Мадді, шкала толерантності / інтолерантності до невизначеності С. Баднера та шкали «Психологічної розумності» Х. Конте. Виявлено, що схильність до переживання духовної кризи та збільшення напруженості екзистенційного вакууму виявляються студентами з недостатньо розвинутими життєстійкістю та її компонентами (зокрема, залученістю та прийняттям ризику), яким бракує толерантності у спілкуванні з іншими людьми та психологічної розумності у сприйнятті власного внутрішнього світу, в усвідомленні пере-живань і відкритості до свого відчуттєвого досвіду. Зроблено висновок, що ті вчені, які вважають переживання духовної кризи позитивним моментом людського життя, говорять про духовний розвиток і саморозкриття особистості як її результат, тоді як учені, які сприймають духовну кризу як крах, злам життєвого шляху людини, аналізують її негативні наслідки і шукають шляхи її подолання.
Посилання
Assadzhioli, R. (2002). Psihosintez. Principy i tehniki [Psychosynthesis. Principles and techniques]. Moskva : JEKSMO-Press [in Russian].
Bratus’, B. S. (1997). K probleme cheloveka v psihologii [To the problem of man in psychology]. Voprosy psihologii – Psychology issues, 5. Retrieved from http://psylib.org.ua/books/_bratu01.htm [in Russian].
Varban, Ye. O. (2010). Zhyttieva kryza: poniattia, kontseptsii ta proiavy [Life crisis: the notion, the concepts and manifestations]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of modern psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, 8, 120–133 [in Ukrainian].
Vasiljuk, F. E. (1984). Psihologija perezhivanija (analiz preodolenija kriticheskih situacij) [Psychology of experiencing (analysis of overcoming critical situations)]. Moskva : Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].
Vlasevych-Horkava, T. (2012). Osoblyvosti suchasnoi tekhnohennoi tsyvi-lizatsii ta vyiavy kryzy dukhovnosti liudyny [Features of modern technogenic civilization and manifestations of the crisis of human spirituality]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Filosofski nauky – Newsletter of Lviv University. Series Philosophical science, 15, 154–161 [in Ukrainian].
Voskovskaja (Shutova), L. V., & Ljashuk, A. V. (2005). Duhovnyj krizis: problemy opredelenija i diagnostiki [Spiritual crisis: problems of definition and diagnostics]. Psihologicheskaja diagnostika – Psychological diagnosis, 1, 51–71 [in Russian].
Grof, K., & Grof, S. (2003). Duhovnyj krizis. Kogda preobrazovanie lichnosti stanovitsja krizisom [Spiritual crisis. When transformation of personality becomes a crisis]. Moskva : AST. Retrieved from http://bookap.info/trans/grof_duhovnyy_krizis_kogda_preobrazovanie_lichnosti_stanovitsya_krizisom/ [in Russian].
Dziuba, T. M. (2013). Dukhovna kryza v zhyttievomu prostori osobystosti [Spiritual crisis in the person’s living space]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu im. I. I. Mechnykova. Seriia Psykholohiia – Scientifiс Journal of Odesa I. I. Mechnikov National University. Series: Psychology, 27 (1), Vol. 18, 235–241 [in Ukrainian].
Dmytrenko, A. K., & Chuiko, H. V. (2002). Osnovy humanistychnoi psykholohii [Basics of humanistic psychology]. Chernivtsi : Prut [in Ukrainian].
Duhovnyj krizis (2013). Jenciklopedicheskij slovar’ po psihologii i pedagogike – Encyclopedic Dictionary on Psychology and Pedagogy. Retrieved from https://psychology_pedagogy.academic.ru/6099/DUHOVNYJ_KRIZIS [in Russian].
Kozlov, V. V. (2007). Integrativnaja psihologija: puti duhovnogo poiska, ili osvjashchenie povsednevnosti [Integrative psychology: ways of spiritual search, or sanctification of everyday life]. Moskva : Psihoterapija [in Russian].
Kornilova, T. V., & Chumakova, M. A. (2014). Shkaly tolerantnosti i intolerantnosti k neopredeljonnosti v modifikacii oprosnika S. Badnera [Scales of tolerance and intolerance to ambiquity in the modification of the S. Badner’s questionnaire]. Jeksperimental’naja psihologija – Experimental Psychology, 1, 92–110 [in Russian].
Leont’ev, D. A., & Rasskazova, E. I. (2006). Test zhiznestojkosti. Metodicheskoe rukovodstvo po novoj metodike psihologicheskoj diagnostiki lichnosti s shirokoj oblast’ju primenenija [Hardiness Test. Methodological guidance on the new method of psychological diagnostics of personality with wide scope of application]. Moskva : Smysl [in Russian].
Novikova, M. A., & Kornilova, T. M. (2014). «Psihologicheskaja razumnost’» v strukture intellektual’no-lichnostnogo potenciala (adaptacija oprosnika) [«Psychological rationality» in the structure of intellectual and personal potential (adaptation of the questionnaire)].
Psihologicheskij zhurnal – Psychological Journal, 1, Vol. 35, 95–110 [in Russian].
Boryshevs’kyi, M. Yi., Shevchenko, O. V., & Volodarska, N. D. et. al.(2011). Psykholohichni zakonomirnosti rozvytku dukhovnosti osobystosti [Psychological regularities of development of spirituality of the personality]. M. Boryshevskyi (Ed.). Kyiv : Pedahohichna dumka [in Ukrainian].
Savchyn, M. V. (2013). Dukhovna paradyhma psykholohii [Spiritual paradigm of psychology]. Kyiv : Akademvydav [in Ukrainian].
Slobodchikov, V. I. (2004). Individual’nost’ kak sposob duhovnogo bytija cheloveka [Individuality as a way of a human spiritual being]. Novye cennosti v obrazovanii – New values in education, 2, 3–13 [in Russian].
Frankl, V. (1990). Chelovek v poiskah smysla [Man in search of meaning]. L. Ja. Gozman, D. A. Leont’ev (Eds.). Moskva : Progress [in Russian].
Fromm, Je. (1998). Begstvo ot svobody. Chelovek dlja sebja [Escape from freedom. Man for himself]. Minsk : OOO «Popurri» [in Russian].
Chuiko, H. V., & Komisaryk, M. I. (2019). Problema zhyttievykh kryz osobystosti u psykholohii [The problem of life crises of personality in psychology]. Psykholohichnyi chasopys – Psychological journal, 1 (21), 41–56. DOI https://doi.org/10.31108/1.2019.1.21.3 [in Ukrainian].
Shcherbakova, I. M. (2011). Filosofiia podolannia dukhovnoi kryzy osobystosti zasobamy osvity v period hlobalizatsii ta informatsiinoi revoliutsii [Philosophy of overcoming the spiritual crisis of personality by means of education in the period of globalization and information revolution]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv : Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova [in Ukrainian].
Agrimson, L. B., & Taft, L. B. (2009). Spiritual crisis: a concept analysis. The Journal of Advanced Nursing (JAN), 65 (2), 454–461. DOI 10.1111/j.1365-2648.2008.04869.x.
Burke, L. A., & Neimeyer, R. A. (2016). Inventory of Complicated Spiritual Grief: Assessing Spiritual Crisis Following Loss. Religions, 7, 67. DOI 10.3390/rel7060067.
Lindemann, E. (1944). Symptomatology and management of acute grief. American Journal of Psychiatry, 101 (2), 141–148. DOI 10.1176/ajp. 101.2.141.
Maddi, S. R. (2002). The story of hardiness: twenty years of theorizing, research and practice. Consulting psychology journal: practice and research, 54 (3), 173–185.
Mcbride, J. L. (2014). Spiritual Crisis Surviving Trauma to the Soul. London & New York : Routledge / Taylor & Francis Group.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.