Особенности категоризации в области предметной перцепции у взрослых активных интернет-пользователей
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.261-279Ключові слова:
категоризація, когнітивна складність, знакова система, друковане слово, медіаобраз, семантичний диференціал, факторний аналіз.Анотація
Статтю присвячено категоризації як одному з провідних механізмів
пізнавальної діяльності. Розглянуто теоретичні позиції у розумінні ка-
тегоризації, обґрунтовано звернення до методології психосемантич-
ного підходу в її емпіричному вивченні. Висловлено гіпотезу про усклад-
нення категоріальної структури свідомості у дорослих користувачів
цифрових технологій, обумовлене специфічними характеристиками Ін-
тернету. Представлено результати вивчення когнітивної складності
свідомості у сфері предметночуттєвого пізнання в дорослих актив-
них інтернеткористувачів. Емпірично доведено, що вони не мають ні-
яких когнітивних переваг порівняно з дорослими, які продовжують ви-
користовувати друковане слово в якості бажаної системи кодування
інформації (на вибірці з 500 осіб, старших 35 років, які є працівниками
розумової праці). Запропоновано пояснення зафіксованій відсутності
відмінностей в категоризації у зв’язку зі спільністю у респондентів
культурноісторичної природи категорій пізнання предметного світу
й особливостями медіаобразу як провідної одиниці кодування інтер-
нетінформації.
Завантаження
Посилання
Artemjeva, E. Ju. (1980). Psihologija subjektivnoj semantiki [Psychology of subjective semantics]. Moskva : MGU [in Russian].
Bruner, Dzh. (1977). Psihologija poznanija [Psychology of knowledge]. Moskva : Progress [in Russian].
Lakoff, Dzh. (2004). Zhenshchiny, ogon’ i opasnye veshchi: Chto kategorii jazyka goworjat nam o myshlenii [Women, fire and dangerous things: what categories of language tell us about thinking]. Moskva : Jazyki slavjanskoj kul’tury [in Russian].
Lurija, A. R. (1982). Kul’turnye razlichija i intellektual’naja dejatel’nost’ [Cultural differences and intellectual activity]. E. D. Khomskaia (Ed.). Jetapy projdennogo puti – Stages of travelled distance. Moskva : MGU [in Russian].
O’Reili, T. (2018). Chto takoe Veb 2.0? [What is Web 2.0?]. Retrieved from http://www.computerra.ru/think/234100/ [in Russian].
Petrenko, V. F. (2005). Osnovy psihosemantiki [Basics of psychosemantics]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].
Petrovskij, A. V., & Jaroshevskij, M. G. (Eds.). (1990). Psihologija: slovar’ [Psychology: dictionary]. Moskva : Politizdat [in Russian].
Shmelev, A. G. (1982). Ob ustojchivosti faktornoj struktury lichnostnogo semanticheskogo differentsiala [On the stability of the factor structure of the personal semantic differential]. Vestnik MGU – Bulletin of Moscow State University. Series 14. Psychology, 2, 62–65 [in Russian].
Bentler, P. M., & Lavoie, A. L. (1972). An Extension of semantic Space. Journal of Verbal Learning and Verbal Behaviour, 109, 123–144.
Cohen, H., & Lefebre, C. (2005). Bridging the category divide. Handbook of categorization in cognitive science. Montreal : Elselvier.
Harnad, S., Cohen, H., & Lefebre, C. (2005). To cognize is to categorize: cognition is categorization. Handbook of categorization in cognitive science. Montreal : Elsevier.
Harnad, S. (1990). Psychophysical and cognitive aspects of categorical perception: a critical overview. Categorical perception: the groundwork of cognition. New York : Cambridge University Press.
Kirby, A. (2009). Digimodernism: How New Technologies Dismantle the Postmodern and Reconfigure Our Culture. New York : Continuum Publishing Corporation.
Mervis, C. B., & Rosch, E. (1981). Categorization of natural objects. Annual Review of Psychology, 32, 89–115.
Osgood, C. E., Suci, G., & Tannenbaum, P. (1957). The measurement of meaning. Chicago & London : University of Illinois Press.
Osgood, C. E. (1962). Studies on generality of affective meaning system. Amer. Psychologist, 17, 10–28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
