Емоційний феноменологічний зміст переживання почуття провини

Іванна Ананова

doi:10.32626/2227-6246.2019-46.11-39

Автор(и)

Іванна Ананова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0001-7338-1658

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.11-39

Ключові слова:

емоції, почуття, емоційний зміст переживання, почуття провини, переживання почуття провини, способи переживання почуття провини, схильність переживати почуття провини.

Анотація

У статті описано і змістовно охарактеризовано емоційний спектр переживання почуття провини. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння природи та функціональної визначеності почуття провини, наголошено на функціоналістському підході як перспективному напрямку наукового пошуку. Проаналізовано розробленість проблеми спорідненого кола емоцій для почуття провини. Показано, що в афективному плані переживання почуття провини, крім власне емоції провини, містить низку інших специфічних емоцій і почуттів, що свідчить про його змістовну складність. Для визначення емоційного наповнення переживання почуття провини в якості емпіричного інструментарію використано авторські методики: анкету «Емоційний спектр почуття провини», інтерв’ю, опитувальник «Переживання почуття вини» (ППВ). Емпірична вибірка склала 232 особи. Виявлено емоційний комплекс переживання почуття провини: емоції депресивної, тривожної, фобічної, агресивної модальностей; соматичні почуття; почуття, що відображають ставлення до вчинку, до себе, до інших; «мотиваційні» почуття; почуття, еквівалентні копінг-поведінці. На основі емпіричних результатів розкрито феноменологічний зміст переживання почуття провини: 1) реалізує афективний стан, що характеризується поєднанням зниження і підвищення рівня активації; 2) відображає оцінне ставлення до власних дій, свідомлення своєї провини, які спираються на різні рівні сформованості системи нормативності; 3) відображає негативне емоційно-оцінне ставлення до себе; 4) виражає усвідомлення власної провини й орієнтацію на збереження стосунків з іншими, що може реалізовуватись як копінгова поведінка. Показано, що емоційний зміст переживання почуття провини в осіб із різним ступенем схильності почуватися винними визначає спосіб переживання: соціально-регулятивний, неконструктивний, «незвинувачення себе внаслідок неусвідомлення своєї провини». Визначено емоції, що диференціюють спосіб переживання почуття провини: оцінні; що відображають усвідомлення провини і ступінь сформованості системи нормативності; що орієнтують на збереження взаємин; що виражають ставлення до себе; що виражають бажання виправляти ситуацію; що вказують на здатність / нездатність діяти; копінг-почуття; домінуюча модальність.

Біографія автора

Іванна Ананова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна)

Кандидат психологічних наук, асистент кафедри загальної
психології

Посилання

Ананова І. В. Методика діагностики неконструктивного переживання почуття вини. Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2015. Вип. 30. С. 33–50.

Ананова І. В. Особистісні та процесуальні особливості переживання почуття провини: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01. Київ, 2016. 21 с.

Бек А., Фримен А. Когнитивная психотерапия расстройств личности. Практикум по психотерапии. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 544 с.

Белик И. А. Чувство вины в связи с особенностями развития личности: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01. Санкт-Петербург, 2006. 21 с.

Изард К. Э. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер,1999. 464 с.

Ильин Е. П. Психология совести: вина, стыд, раскаяние. Санкт-Петербург : Питер, 2016. 288 с.

Макогон И. К., Ениколопов С. Н. Проблемы оценки стыда и вины. Психология в России: современное состояние. 2013. № 6 (4). С. 168–175.

Муздыбаев К. Переживание вины и стыда. Санкт-Петербург : Санкт-Петербуржский филиал Института социологии РАН, 1995. 39 с.

Орлов Ю. М. Обида. Вина: Эффективная система управления эмоциями. Москва : Слайдинг, 2004. 87 с.

Перлз Ф. С. Эго, голод и агрессия / пер. Н. Б. Кедрова, А. Н. Кострикова; науч. ред. Д. Н. Хломов. Москва : Смысл, 2000. 358 с.

Смотрова Т. Н., Горнаева С. В. Вина и стыд как регуляторы поведения в контексте социально-психологической адаптации личности. Социально-психологическая адаптация личности в изменяющемся обществе: Матер. Междун. науч.-практ. конф. (г. Балашов, 19–20 марта 2009 г.) / под общ. ред. Т. Н. Смотровой. Балашов : Николаев, 2009. С. 177–182.

Фенихель О. Психоаналитическая теория неврозов / пер. с англ., вступ. ст. А. Б. Хавина. Москва : Академический Проект, 2004. 848 с.

Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции / авт. очерка Ф. В. Бассин и М. Г. Ярошевский. Москва : Наука, 1995. 456 с.

Эллис А. Гуманистическая психотерапия: Рационально-эмоциональный подход / пер. с англ. Санкт-Петербург : Изд-во «Сова»; Москва : Изд-во «ЭКСМО-Пресс», 2002. 272 с.

Baumeister, R. F., Stillwell, A. M., & Heatherton, T. F. (1994). Guilt: An interpersonal approach. Psychological Bulletin, 115, 243–267.

Bybee, J., Merisca, R., & Velasco, R. (1998). The development of reactions of guilt-producing events. In J. Bybee (Ed.). Guilt and Children (pp. 185–213). San Diego, CA, USA : Academic Press.

Castilla del Pino, C. (1991). La culpa [Guilt]. Madrid, S. A. : Alianza Editorial.

Cicchetti, D., Ackerman, B. P., & Izard, C. E. (1995). Emotions and emotion regulation in developmental psychopathology. Development and Psychopathology, 7, 1–10.

Dempsey, H. L. (2017). A comparison of the social-adaptive perspective and functionalist perspective on guilt and shame. Behavioral Sciences, 7 (4), 83.

Fontaine, J. R. J., Luyten, P., de Boeck, P., Corveleyn, J., Fernandez, M., Herrera, D., et al. (2016). Untying the gordian knot of guilt and shame. Journal of Cross-Cultural Psychology, 37, 273–292.

Harder, D. W. (1995). Shame and guilt assessment, and relationships of shame- and guilt-proneness to psychopathology. In J. P. Tangney & K. W. Fischer (Eds.). Self-Conscious Emotions: The Psychology of Shame, Guilt, Embarrassment, and Pride (pp. 368–392). New York, NY, USA : Guilford Press.

Hoffman, M. L. (1998). Varieties of empathy-based guilt. In J. Bybee (Ed.). Guilt and children (pp. 91–113). San Diego : Academic Press.

Johnston, A. (2000). The Vicious Circle of the Super-Ego: The Pathological Trap of Guilt and the Beginning of Ethics. Psychoanalytic Studies, 3–4, 411–424.

Kim, S., Thibodeau, R., & Jorgensen, R. S. (2011). Shame, guilt, and depressive symptoms: A meta-analytic review. Psychological Bulletin, 137, 68–96.

Leach, C. W. (2017). Understanding shame and guilt. In L. Woodyatt [et al.] (Eds.). Handbook of the Psychology of Self-Forgiveness (pp. 17–28). Cham, Switzerland : Springer.

Lutwak, N., & Ferrari, J. (1996). Moral affect and cognitive processes: Differentiating shame from guilt among men and women. Personality and Individual Differences, 21 (1), 891–896.

Miceli, M., & Castelfranchi, C. (1998). How to silence one’s conscience: Cognitive defenses against the feeling of guilt. Journal for the Theory of Social Behavior, 28, 287–318.

Plutchik, R. (1980). Emotion: Theory, research, and experience: Theories of emotion, 1. New York : Academic Press.

Tangney, J. P., Stuewing, J., & Mashek, D. J. (2007). Moral emotions and moral behavior. Annual Review of Psychology, 58, 345–372.

Waska, R. (2002). Fragmentation, persecution and primitive guilt: Clinical and theoretical issues with psychotic patients. Psychodynamic Practice, 8 (2), 147–162.

Zahn-Waxier, C., & Robinson, J. (1995). Empathy and guilt: Early origins of feeling of responsibility. In J. P. Tangney & K. Fisher (Eds.). Selfconscious emotions: The psychology of shame, guilt, embarrassment, and pride (pp. 143–173). New York : Guilford Press.