Психосемантичний підхід у дослідженнях професійної самосвідомості майбутніх психологів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.114-134Ключові слова:
свідомість, професійна свідомість, майбутні психологи, психосемантика свідомості, структура самосвідомості.Анотація
У статті на підставі теоретичного аналізу виокремлено низку професійних компонентів групової свідомості, на основі яких можливе визначення чинників формування професійної самосвідомості майбутніх психологів. Обґрунтовано релевантність психосемантичного підходу як парадигми дослідження професійної свідомості майбутніх психологів. Доведено актуальність констатації та подальшого розвитку психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх психологів на всіх рівнях організації професійного психологічного навчання: світоглядному, професійному, особистісному. Категоріальна структура професійної свідомості до- сліджуваних спрямована на збереження смислової цілісності образу «Я». Доведено, що від того, як студенти уявляють і проектують своє професійне майбутнє, усвідомлюють життєві та професійні цілі, планують професійний розвиток і згідно з вимогами фаху самовдосконалюються, залежить ефективність процесу професійного становлення. Показано, що психосемантичні методи дають змогу отримати відомості про те, як професіонал усвідомлює й оцінює труднощі та протиріччя професій- ної діяльності, внутрішньо їх сприймає, самостійно і конструктивно вирішує їх відповідно до своїх цінностей. Із точки зору психосемантики констатовано, що професійна самосвідомість майбутніх психологів має трикомпонентну структуру, яка представлена: когнітивним компонен- том, що відображає усвідомлення своїх професійно важливих якостей, професійне самопізнання, внаслідок чого формується «професійний образ Я»; афективно-оцінним компонентом, що включає професійну самооцінку, самоприйняття, позитивне ставлення до себе як до фахівця, самоповагу, ставлення до своєї професійної діяльності, результатом чого є професійне самоставлення; поведінковим компонентом, що відображає мотиваційно-ціннісні та регулятивно-діяльнісні аспекти. Зроблено ви- сновок, що найважливішим чинником розвитку професійної свідомості майбутніх психологів і критерієм ефективності їх професійної діяльнос- ті є обов’язкова рефлексія змісту власної професійної свідомості. Оволо- діння професією психолога формує професійні уявлення студентів, чим зумовлює формування професійної свідомості.
Посилання
Абульханова К. А. Психология и сознание личности. Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности: Избранные психологические труды. Москва : Московский психолого-социальный институт; Воронеж : МОДЭК, 1999. 224 с.
Акопов Г. В. Психологические аспекты формирования профессионального сознания студентов. Роль высшей школы в проведении реформы общеобразовательной и профессиональной школы. Тез. докл. обл. межвуз. н.-м. конф. Куйбышев, 1986. С. 63–71.
Андрійчук І. П. Формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки: дис. … канд. психол. наук: 19.00.07. Тернопіль, 2003. 208 арк.
Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики. Москва : Наука; Смысл. 1999. 350 с.
Джеймс У. Психология / под ред. Л. А. Петровской. Москва : Рипол Классик, 2018. 616 с.
Петренко В. Ф. Основы психосемантики. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 480 с.
Реан А. А. Психология личности. Социализация, поведение, общение. Москва : АСТ, 2007. 407 с.
Рубинштейн С. Л. Самосознание личности и ее жизненный путь. Основы общей психологии. Санкт-Петербург : Питер, 1998. С. 634–644.
Сапогова Е. Е. Профессиональное психологическое сознание: рефлексия вслух. Журнал практического психолога. 1997. № 6. С. 3–13.
Стасюк У. Л. Особливості професійного самовизначення майбутніх психологів. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець Подільський : Аксіома, 2009. Вип. 6. Ч. 2. С. 265–274.
Сторож О. В. Аналіз основних теоретико-методологічних підходів до вивчення i розвитку самосвідомості особистості. Оновлення змісту, форм та методів навчання i виховання в закладах освіти. 2004. Вип. 30. С. 202–207.
Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. Москва : МГУ, 1977. 246 с.
Чепелева Н. В. Личностная подготовка практического психолога в условиях вуза. Психолого-педагогические основы личностно-ориентированного образования в МДЦ «Артек». Ялта : Артек, ГИА. 2001. С. 34–45.
Шевченко Н. Ф. Формування професійної свідомості практичних психологів у системі вищої освіти: дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07. Київ, 2006. 296 с.
Ясперс К. Общая психопатология / пер. Л. О. Акопян. Москва : Практика, 1997. 1053 с.
Fodor, J. A. (1989). Psychosemantics: the Problem of Meaning in the Philosophy of Mind. Cambridge, United Kingdom : MIT Press. 171 p. DOI 10.2307/2215623.
Osgood, C. (1952). The nature and measurement of meaning. Psychological Bulletin, 49, 197–237. DOI 10.1037/h0055737.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.