Психосемантичний підхід у дослідженнях професійної самосвідомості майбутніх психологів

Автор(и)

  • Ольга Дробот Національний авіаційний університет, м. Київ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0001-5999-7632
  • Світлана Митрофанова Приватний Вищий Навчальний Заклад «Університет сучасних знань», м. Київ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0001-6514-9218

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.114-134

Ключові слова:

свідомість, професійна свідомість, майбутні психологи, психосемантика свідомості, структура самосвідомості.

Анотація

У статті на підставі теоретичного аналізу виокремлено низку професійних компонентів групової свідомості, на основі яких можливе визначення чинників формування професійної самосвідомості майбутніх психологів. Обґрунтовано релевантність психосемантичного підходу як парадигми дослідження професійної свідомості майбутніх психологів. Доведено актуальність констатації та подальшого розвитку психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх психологів на всіх рівнях організації професійного психологічного навчання: світоглядному, професійному, особистісному. Категоріальна структура професійної свідомості до- сліджуваних спрямована на збереження смислової цілісності образу «Я». Доведено, що від того, як студенти уявляють і проектують своє професійне майбутнє, усвідомлюють життєві та професійні цілі, планують професійний розвиток і згідно з вимогами фаху самовдосконалюються, залежить ефективність процесу професійного становлення. Показано, що психосемантичні методи дають змогу отримати відомості про те, як професіонал усвідомлює й оцінює труднощі та протиріччя професій- ної діяльності, внутрішньо їх сприймає, самостійно і конструктивно вирішує їх відповідно до своїх цінностей. Із точки зору психосемантики констатовано, що професійна самосвідомість майбутніх психологів має трикомпонентну структуру, яка представлена: когнітивним компонен- том, що відображає усвідомлення своїх професійно важливих якостей, професійне самопізнання, внаслідок чого формується «професійний образ Я»; афективно-оцінним компонентом, що включає професійну самооцінку, самоприйняття, позитивне ставлення до себе як до фахівця, самоповагу, ставлення до своєї професійної діяльності, результатом чого є професійне самоставлення; поведінковим компонентом, що відображає мотиваційно-ціннісні та регулятивно-діяльнісні аспекти. Зроблено ви- сновок, що найважливішим чинником розвитку професійної свідомості майбутніх психологів і критерієм ефективності їх професійної діяльнос- ті є обов’язкова рефлексія змісту власної професійної свідомості. Оволо- діння професією психолога формує професійні уявлення студентів, чим зумовлює формування професійної свідомості. 

Біографії авторів

Ольга Дробот, Національний авіаційний університет, м. Київ (Україна)

Доктор психологічних наук, професор кафедри педагогіки
та психології професійної освіти

Світлана Митрофанова, Приватний Вищий Навчальний Заклад «Університет сучасних знань», м. Київ (Україна)

Аспірантка кафедри психології та педагогіки

Посилання

Абульханова К. А. Психология и сознание личности. Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности: Избранные психологические труды. Москва : Московский психолого-социальный институт; Воронеж : МОДЭК, 1999. 224 с.

Акопов Г. В. Психологические аспекты формирования профессионального сознания студентов. Роль высшей школы в проведении реформы общеобразовательной и профессиональной школы. Тез. докл. обл. межвуз. н.-м. конф. Куйбышев, 1986. С. 63–71.

Андрійчук І. П. Формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки: дис. … канд. психол. наук: 19.00.07. Тернопіль, 2003. 208 арк.

Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики. Москва : Наука; Смысл. 1999. 350 с.

Джеймс У. Психология / под ред. Л. А. Петровской. Москва : Рипол Классик, 2018. 616 с.

Петренко В. Ф. Основы психосемантики. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 480 с.

Реан А. А. Психология личности. Социализация, поведение, общение. Москва : АСТ, 2007. 407 с.

Рубинштейн С. Л. Самосознание личности и ее жизненный путь. Основы общей психологии. Санкт-Петербург : Питер, 1998. С. 634–644.

Сапогова Е. Е. Профессиональное психологическое сознание: рефлексия вслух. Журнал практического психолога. 1997. № 6. С. 3–13.

Стасюк У. Л. Особливості професійного самовизначення майбутніх психологів. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець Подільський : Аксіома, 2009. Вип. 6. Ч. 2. С. 265–274.

Сторож О. В. Аналіз основних теоретико-методологічних підходів до вивчення i розвитку самосвідомості особистості. Оновлення змісту, форм та методів навчання i виховання в закладах освіти. 2004. Вип. 30. С. 202–207.

Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. Москва : МГУ, 1977. 246 с.

Чепелева Н. В. Личностная подготовка практического психолога в условиях вуза. Психолого-педагогические основы личностно-ориентированного образования в МДЦ «Артек». Ялта : Артек, ГИА. 2001. С. 34–45.

Шевченко Н. Ф. Формування професійної свідомості практичних психологів у системі вищої освіти: дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07. Київ, 2006. 296 с.

Ясперс К. Общая психопатология / пер. Л. О. Акопян. Москва : Практика, 1997. 1053 с.

Fodor, J. A. (1989). Psychosemantics: the Problem of Meaning in the Philosophy of Mind. Cambridge, United Kingdom : MIT Press. 171 p. DOI 10.2307/2215623.

Osgood, C. (1952). The nature and measurement of meaning. Psychological Bulletin, 49, 197–237. DOI 10.1037/h0055737.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-30

Як цитувати

Дробот, О., & Митрофанова, С. (2019). Психосемантичний підхід у дослідженнях професійної самосвідомості майбутніх психологів. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (46), 114–134. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.114-134