Проблематика досліджень психологічних особливостей раціональної та патологічної тривоги в клініці ендогенних психічних захворювань
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.135-156Ключові слова:
тривога, страх, невротичний стан, раціональна тривога, патологічна тривога, ендогенне психічне захворювання, адаптація.Анотація
У статті розглянуто теоретичні аспекти історії розвитку уявлень про тривогу і тривожні стани. Особливої уваги в роботі надано аналізу розуміння раціональної та патологічної тривоги й характерних особливостей її проявів при невротичних і психотичних станах. Методи дослідження представлені порівнянням і співвіднесенням існуючих історичних і сучасних теорій і підходів до вивчення тривоги й тривожних станів, їх дефініції в психології та психіатрії, що й стало теоретико-методологічною основою дослідження. З’ясовано, що більшість авторів відрізняють патологічну тривогу від раціональної за рівнем: інтенсивності афекту і його тривалістю, адекватності небезпеки, що існує, включення механізмів психологічного захисту, впливу на якість життя пацієнта. Підкреслено, що раціональна тривога має адаптаційний характер, мобілізує всі сили організму для пристосування до нових умов існування. Тим самим завдяки своєму адаптаційному характеру раціональна тривога є проміжним варіантом між істинною тривогою і страхом. При патології швидше відбувається перехід істинної тривоги у страх (безглузда ідея при шизофренії, агорафобія або інші види фобії при тривожних розладах). Отже, в раціональній тривозі вже закладені елементи патологічної тривоги. Зроблено висновок, що до теперішнього часу проблемі порівняльного аналізу феномену тривоги при невротичних і психотичних станах присвячено велику кількість науково-практичних робіт. Однак основну увагу більшості дослідників цього питання було направлено на підтвердження відмінностей, а не на пошуки механізмів, які їх об’єднують. Подібними механізмами можуть стати адаптаційні стратегії, способи подолання тривоги.
Посилання
Анохин П. К. Проблема центра и периферии в физиологии нервной деятельности. Горький : Медицина, 1935. 52 с.
Клебан К. І. Хронобіологічні особливості непсихотичних психічних розладів у пацієнтів з метаболічним синдромом: автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.01.16. Київ, 2015. 18 с.
Корнацький В. М., Третяк І. В., Чаплинська Н. В. Особливості емоційного стану пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Український кардіологічний журнал. 2011. № 3. С. 55–59.
Мэй Р. Смысл тревоги / пер с англ. Москва : Институт общегуманитарных исследований, 2011. 416 с.
Нуллер Ю. Л., Михаленко И. Н. Аффективные психозы. Ленинград : Медицина, 1988. 264 с.
Павлов И. П. Полное собрание сочинений. Москва : Издательство Академии наук СССР, 1951. Т. 2, кн. 2. 588 с.
Савенко Ю. С. Тревожные психотические синдромы (клинико-экспериментальное исследование): автореф. дис. … д-ра мед. наук: спец. 14.00.16. Москва, 1974. 48 с.
Салливан Г. С. Интерперсональная теория в психиатрии / пер с англ. Москва : Ювента, КСП+, 1999. 352 с.
Сапон Д. М. Тривожно-депресивні розлади при ХБС і фіброміалгії: автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.16. Київ, 2016. 22 с.
Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы / пер с англ. Москва : Педагогика, 1993. 144 с.
Хаустова О. О. Психосоматичні маски тривоги. Український медичний часопис. 2019. № 4. Т. 1–VI/VII. С. 132.
Хорни К. Наши внутренние конфликты. Конструктивная теория невроза. Москва : Академический Проект, 2007. 218 с.
Циркин С. Ю. Концептуальная диагностика функциональных расстройств при шизофрении: диатез и шизофрения. Социальная и клиническая психиатрия. 1995. № 2. С. 114–118.
Чабан О. С. Депресивні розлади у пацієнтів похилого віку: проблеми діагностики і терапії. Нейро News. 2014. № 2/1. C. 14–20.
Aikawa, Sayaka; Kobayashi, Hiroyuki; Nemoto, Takahiro; Matsuo, Satoshi; Wada, Yo; Mamiy, Noriyuki; et al. (2018). Social anxiety and risk factors in patients with schizophrenia: Relationship with duration of untreated psychosis. Psychiatry Research, 263, 94–100. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.psychres.2018.02.038.
Bermanzohn, P. C., Porto, L., Siris, S. G., Stronger, R., Hwang, M. Y., & Pollack, S. (2001). Hierarchy, Reductionism, and «Co-morbidity» in the Diagnosis of Schizophrenia. In M. Y. Hwang, & P. C. Bermanzohn (Eds.). Schizophrenia and Co-morbid Conditions: Diagnostic and Treatment (pp. 1–29). Washington, DC : American Psychiatric Press.
Bosanac, Peter; & Castle, David (2015). How should we manage anxiety in patients with schizophrenia? Australasian psychiatry: bulletin of Royal Australian and New Zealand College of Psychiatrists, 23, 4, 374–377. Retrieved from https://doi.org/10.1177/1039856215588207.
Braga, Raphael J.; Reynolds, Graham P.; Siris, Samuel G. (2013). Anxiety comorbidity in schizophrenia. Psychiatry Research, 210 (1), 1–7. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.psychres.2013.07.030.
Buonocore, M., Bosia, M., Bechi, M., Spangaro, M., Cavedoni, S., Cocchi, F., et al. (2017). Targeting anxiety to improve quality of life in patients with schizophrenia. European Psychiatry, 45, 129–135. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2017.06.014.
Crocq, Marc-Antoine (2015). A history of anxiety: from Hippocrates to DSM. Dialogues Clin Neurosci, 17 (3), 319–325.
Freud, S. (1926). Inhibitions, symptoms and anxiety. In J. Strachey, & A. Freud (Eds.). The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. London : The Hogarth Press.
Fromm, Erich (1994). Escape from Freedom. Henry Holt and Company.
Goldstein, K. (1964). Methodological approach to the study of schizophrenic thought disorder. In Language and Thought in Schizophrenia, J. S. Kasanin (Ed.). New York : Norton, (pp. 17–39).
Hung, Ching-I; Liu, Chia-Yih; Yang, Ching-Hui; Gan, Shu-Ting (2019). Comorbidity with more anxiety disorders associated with a poorer prognosis persisting at the 10-year follow-up among patients with major depressive disorder. Journal of Affective Disorders, 260, 97–104. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jad.2019.08.085.
Huppert, J. D., Weiss, K. A., Lim, R., Pratt, S., & Smith, T. E. (2001). Quality of life in schizophrenia: Contributions of anxiety and depression. Schizophrenia Research, 51, 171–180. Retrieved from https://doi.org/10.1016/S0920-9964(99)00151-6.
Jung, C. G. (1967). Symbols of Transformation. Collected Works of C. G. Jung (Vol. 5). Princeton, New Jersey : Princeton University Press.
Karpov, B., Joffe, G., Aaltonen, K., Suvisaari, J., Baryshnikov, I., Näätänen, P., et al. (2016). Anxiety symptoms in a major mood and schizophrenia spectrum disorders. European Psychiatry, 37, 1–7. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2016.04.007.
Laing, R. D. (1965). The Divided Self: An Existential Study in Sanity and Madness. Penguin Psychology.
Lysaker, P. H., Davis, L. W., Lightfoot, J., Hunter, N., & Stasburger, A. (2005). Association of neurocognition, anxiety, positive and negative symptoms with coping preference in schizophrenia spectrum disorders. Schizophrenia Research, 80, 163–171. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.schres.2005.07.005.
Mayo, D., Corey, S., Kelly, L. H., Yohannes, S., Youngquist, A. L., Stuart, B. K., et al. (2017). The role of trauma and stressful life events among individuals at clinical high risk for psychosis: A review. Frontiers in Psychiatry. (Vol. 8). Retrieved from https://doi.org/10.3389/fpsyt.2017.00055.
Norman, R. M. G., Malla, A. K., Cortese, L., & Diaz, F. (1998). Aspects of dysphoria and symptoms of schizophrenia. Psychological Medicine, 28 (6), 1433–1441. Retrieved from https://doi.org/10.1017/S003329179800751X.
Pfaff, D., & Joels, M. (2017). Hormones, Brain, and Behavior. (Vol. 5, pp. 133–158). Oxford : Academic Press.
Siris, Samuel G. (2000). Depression in schizophrenia: Perspective in the Era of «Atypical» Antipsychotic Agents. American Journal of Psychiatry, 157 (9), 1379–1389. Retrieved from https://doi.org/10.1176/appi.ajp.157.9.1379.
Steimer, T. (2002). The Biology of Fear and Anxiety Related Behaviors. Dialogues in clinical neuroscience, 4, 231–249.
Temmingh, H., & Stein, DJ. (2015). Anxiety in patients with schizophrenia: Epidemiology and management. CNS Drugs, 29 (10), 819–832. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s40263-015-0282-7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
