Мудрість як метафункціональний рівень психологічної ресурсності особистості

Анотація

У напрямі психології буття проблематизовано функціональну значущість психологічної ресурсності особистості. Теоретично простежено зумовленість мудрості як експертної системи знань і здатності особистості до самозміни її психологічними ресурсами. У дослідженні мудрість позиціоновано як експертну систему знань людини, що характеризується ресурсно зумовленою послідовністю актуалізації її етичного і компетентнісного фільтрів. Обґрунтовано емпіричні дескриптори онтологічних сил людини та мудрості. Установлено, що дискримінантна модель мудрості (за показника Wilks’ Lambda 0,69) містить такі показники: уміння оновлювати власні ресурси, знання власних ресурсів, ресурс доброти до людей, онтосила насилля (лідерство), ресурс прагнення мудрості, онтосила самоутвердження (допомога), ресурс упевненості в собі. Результати порівняльного аналізу за t-критерієм Стьюдента (p < 0,05) показали, що особи з низьким рівнем мудрості, порівняно з особами з високим рівнем мудрості, характеризуються нижчим рівнем уміння оновлювати власні ресурси (М1 = 5,5; М2 = 6,9). За даними регресійного аналізу фактором мудрості є показник уміння оновлювати власні ресурси. За результатами однофакторного дисперсійного аналізу (p < 0,05) визначено, що уміння оновлювати власні ресурси зумовлює рівень мудрості, ресурсів упевненості в собі, доброти до людей, успіху, творчості, прагнення мудрості, відповідальності, а також онтосил насилля (лідерство) і сили жити (співпраця). Результати проведеного дослідження дали змогу встановити, що експертна функція мудрості зумовлена наявними психологічними ресурсами людини, які характеризують контекст особистісного самовизначення і зумовлюють послідовність актуалізації фільтрів мудрості – етичного й компетентнісного. Зміни головної онтосили відносно минулої ситуації характеризуються як переміна співвідношення онтосил або самозміни. Головними психологічними ресурсами самозміни виявлено впевненість у собі, віру в добро, прагнення мудрості. Пріоритетність ресурсу віри у добро відносно ресурсу прагнення мудрості зумовлює послідовність роботи етичного і компетентнісного фільтрів мудрості як експертної системи знань. Ресурс упевненості в собі дає особі змогу довіряти собі у виборі етико-компетентнісної послідовності фільтрів мудрості як такої, що розкриває істину. Уміння оновлювати власні ресурси є визначальним для актуалізації мудрості як експертної системи. На основі результатів дослідження психологічну ресурсність як здатність людини оперувати власними ресурсами конкретизовано як екзистенційну здатність особистості до свідомого визначення еталонного джерела для самоінтерпретації.