Науково-теоретичний аналіз проблеми комунікації в сучасних зарубіжних теоріях

Анотація

У статті представлено системний теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми комунікації. Здійснено порівняння концептуальних положень основних зарубіжних досліджень. За результатами науково-теоретичного й порівняльного аналізу систематизовано зарубіжні теорії комунікації та виокремлено основні їх групи. Метою цих досліджень є визначення теоретичних аспектів феномену комунікації. Для реалізації мети використано теоретичні методи дослідження: аналіз психологічної літератури, систематизація, узагальнення, структурування теоретичних концепцій. За результатами аналізу розкрито основні напрями зарубіжних досліджень. Серед усіх теорій виокремлено інформаційні, у яких повідомлення передається за допомогою системи знаків і символів, які кодують необхідну інформацію. Описано теорії транзакції, які розглядають комунікацію як систему одночасної взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується поперемінною зміною позиції та вказує на взаємозалежність елементів. Відображено сутність гелічних теорій, в основу яких покладено динамічну модель спілкування як поступове набуття досвіду комунікативної взаємодії. Охарактеризовано соціальні теорії, що вивчають соціальний контекст комунікації й описують особливості соціалізації індивіда. На основі аналізу соціальних теорій опрацьовано проблеми комунікативних процесів, що відбуваються у сучасному суспільстві, та впливу мережевого спілкування на їх розвиток. Виокремлено психолінгвістичні теорії, що вивчають мову та мовлення у якості засобів комунікативної взаємодії. Представлено культурні теорії, які акцентують увагу на формуванні мовленнєвої культури та навиків спілкування в культурному середовищі, що вважається визначальною характеристикою рівня розвитку суспільства. Відтворено теорії реляційної діалектики, що уточнюють особливі вимоги до комунікації в умовах напруженості й простежують основні чинники, які впливають на подолання конкурентної чи конфліктної міжособистісної взаємодії. Автором здійснено низку узагальнень і зроблено висновок про необхідність вивчення змістових характеристик цих теорій для розширення комунікативних компетентностей учасників соціуму, підвищення їх комунікативної активності та забезпечення пріоритетних напрямів взаємодії в умовах сучасного суспільства. Статтю підготовлено з метою розширення інформаційної бази проблеми комунікації задля визначення й окреслення основних напрямів емпіричного дослідження щодо з’ясування психологічних особливостей комунікативних навичок та окреслення шляхів їх формування на основі представлених теоретичних досліджень.