Парадигма професійного становлення фахівця з фізичної реабілітації з огляду на формування професійно значущого досвіду спеціаліста

Анотація

Метою дослідження стали аналіз проблеми досвіду в психологічній царині, окреслення психологічних складових професійно значущого досвіду загалом і виокремлення компонентів професійно значущого досвіду фахівця з фізичної реабілітації, зважаючи на особливості професійної діяльності спеціаліста окресленої сфери діяльності. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Професійно значущий досвід матиме ціннісні, рефлексивні, комунікативні й операційні характеристики. Саме така сукупність параметрів досвіду забезпечує самостійність індивіда, його ціле-творчу або рефлексивну діяльність. Професійно значущий досвід також набувається у ситуаціях мимовільної активності, негайного (або інсайтного) реагування, автоматизмів, адаптивних або конструктивних дій тощо. При цьому наголошено, що і особистісно значущий, і професійно значущий досвід є не лише науковою проблемою, але питанням життєтворення особистості, проблемою побудови свого власного образу світу. Професійно значущий досвід дає змогу суб’єктові змоделювати план виконання професійної діяльності, презентувати масштаб життєвих уявлень, що дозволятиме особистості в кожний більш-менш важливий момент життєвого шляху усвідомити власне своє місце, побудувати біфуркаційний простір особистісного та професійного зростання тощо. Активність індивіда, його позиція щодо професійно значущого соціуму виявляється не тільки і не стільки в тому, що він таким чином «робить внесок» у дещо спільне, інтегрально-соціумне, а в тому, що він здатний без безпосереднього узгодження з усіма представниками соціуму створювати власну систему способів професійної взаємодії з людьми, своєрідний соціально-інтерпретаційний професійно спрямований комплекс. Зазначено, що такий підхід до проблеми професійно значущого досвіду є особливо важливим для галузі фізичної реабілітації, адже фахівець має виявляти неабиякі вміння виконувати професійну діяльність у системі не абстрактної парадигми, а свого власного, набутого професійно значущого досвіду. Висновки. Визначено, що до компонентів професійно значущого досвіду фахівця з фізичної реабілітації відносяться: 1) ціннісний досвід; 2) досвід відрефлексування власної професійної діяльності; 3) операціональний досвід. Зазначено, що ціннісний досвід виконує такі функції: розвивальну, диференційну, інтегративну, смислову, самовизначальну, функцію збереження. Функціями компонента «досвід відрефлексування власної професійної діяльності» вважаються: суб’єктно актуалізована, профілактична, інтерпретативна, адаптивна та функція коригування. До функцій операціонального досвіду належать: консультативна, пізнавальна, комунікативна, перцептивна, психотерапевтична, номінативна, функції цілевизначення та кодування тощо.