Вікові особливості психологічної адаптації українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.228-252Ключові слова:
адаптація, адаптивність, життєдіяльність в умовах Антарктики, готовність, підготовка до екстремальної діяльності, вікові групи дорослості.Анотація
У статті розглянуто особливості психологічної адаптації зимівників до екстремальних умов життєдіяльності. Зимівля українських полярників, які проводять дослідження за напрямами, затвердженими Державною програмою, пов’язана з тривалим перебуванням на обмеженій території, що вимагає адаптації до соціальної ізоляції та психологічної депривації. Крім того, адаптація зимівників проходить в умовах суворого клімату, і багато в чому залежить від готовності учасників експедиції до
виконання професійних обов’язків у екстремальних умовах. Мета статті – представити теоретичні основи та практичні результати досліджень вікових особливостей психологічної адаптації українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики
на прикладі 9 останніх експедицій до української антарктичної станції «Академік Вернадський». Використано комплекс методів психологічних досліджень адаптаційних процесів особистості певного віку. В експерименті взяли участь 70 зимівників, які перебували в Антарктиді упродовж року в період 2011–2019 рр. Результати дослідження. Надано результати емпіричних досліджень щодо показників адаптації у зимівників різних вікових груп за попередні зимівлі. Співставлення результатів обстеження під час експедиції виявило наявність змін психологічних характеристик. З’ясовано, що в окремих зимівників під час перебування в Антарктиці мали місце психоемоційні проблеми, були виявлені типові психологічні та психофізіологічні зрушення. Установлено, що найскладнішим періодом життєдіяльності виявився період антарктичної зими. Висновок. Доведено, що найадаптованішою віковою групою щодо життєдіяльності в умовах Антарктики є представники середньої дорослості віком від 35 до 45 років. Представники цієї групи складають близько 40% учасників українських антарктичних експедицій, що свідчить про достатній рівень психологічної стабільності команд зимівників.
Посилання
Васильев Я. В. Структура и функции целевого компонента направлен¬ности личности: дис. … д-ра психол. наук: 19.00.01. Николаев, 2009. 416 с.
Корольчук М. С., Крайнюк В. М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. Київ : Ніка- Центр, 2006. 578 с.
Крутій К. Л., Зданевич Л. В. Огляд емпіричних досліджень щодо стра-тифікації сучасного дошкільного дитинства. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine. Lublin : Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2017. Vol. 2. С. 56–71.
Мирошниченко О. А. Роль темперамента зимовщика в процессе адапта¬ции к условиям жизнедеятельности в Антарктике. Наука i освіта. Психологія: наук.-практ. журнал. Одеса : «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2016. № 7/CXXХVІІІ. С. 126–132.
Мірошниченко О. А., Гуцуляк О. П., Марченко О. В. Впровадження діагностичних процедур і тренінгових програм у психологічну підготовку та реабілітацію зимівників. Український антарктич¬ний журнал. Київ : Український фітосоціологічний центр, 2018. № 16. С. 178–187.
Мірошниченко О. А., Моісеєнко Є. В., Литвинов В. А. Основи психофі-зіологічних та психологічних умов діяльності. Житомир : Рута, 2015. 296 с.
Налчаджян А. А. Психологическая адаптация: механизмы и стратегии. Москва : Эксмо, 2010. 386 с.
Пишнов Г. Ю. Психофізіологічні механізми формування хронічно¬го стомлення при високій напруженості праці: дис. … д-ра мед. наук: 14.02.01. Київ, 2012. 396 с.
Райгородский Д. Я. Практическая диагностика. Методики и тесты. Са¬мара : «БАХРАХ-М», 2008. 672 с.
Bakhmutova, L. (2019). Factors and models of interpersonal interaction of participants in long-term Ukrainian Antarctic Expeditions. Fun¬damental and applied researches in practice of leading scientific schools, 36 (6), 48–55.
Mehta, M., & Chugh, G. (2011). Achievement Motivation and Adjustment in Members of Indian Scientific Expedition to Antarctica. Psychological Studies, 56 (4).
Moiseienko, E., Sukhorukov, V., Pyshnov, H., Mankovska, I., Rozova, K., & Miroshnychenko, O. (2016). Antarctica challenges the new horizons in predictive, preventive, personalized medicine: preliminary results and attractive hypothesis for multidisciplinary prospective studies in the Ukrainian «Akademik Vernadsky» station. EPMA Journal, 7 (1). (Article 11).
Perelyhina, L., & Mykhliuk E. (2017). The dynamics of manifestation of professionally caused accentuations in employees of the state emer¬gency service of Ukraine. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine, 1, 305–322. Lublin : Izdevnieciba «Baltija Publishing».
Sannikov O. (2016). Information system operator: the structure and com-ponents of personal choice. Наука i освіта. Психологія : наук.- практ. журнал. Одеса : «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». № 7/CXXХVІІІ. С. 133–143.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.