Вплив емоційного інтелекту на саморегуляцію агресивної поведінки підлітків із порушеннями розумового розвитку

Анотація

Метою статті є дослідження проблеми проявів агресії у підлітків із порушеннями розумового розвитку в контексті формування та впли­ву емоційного інтелекту на агресивну поведінку таких підлітків. Мета дослідження забезпечувалася поетапним вирішенням основних завдань: 1) установити особливості проявів агресії у підлітків із порушеннями ро­зумового розвитку; 2) визначити специфіку впливу емоційного інтелекту на саморегуляцію агресивної поведінки у підлітків із порушеннями розу­мового розвитку; 3) охарактеризувати рекомендації щодо технології психологічного супроводу з формування саморегуляції агресивної поведін­ки підлітків із порушеннями розумового розвитку в контексті емоційно­го інтелекту.

Методи. Для розв’язання окреслених завдань і забезпечення досто­вірності положень і висновків було використано дедуктивний та індук­ тивний методи, метод психологічної діагностики, бесіди та спостере­ження. Психодіагностична процедура стану агресивної поведінки та її емоційної саморегуляції у підлітків із порушеннями розумового розвит­ку здійснена за допомогою методики «Опитувальник агресивності Бас­са – Дарки»; методики «Адаптований характерологічний опитувальник Леонгарда – Шмішека»; методики «Емоційний інтелект» (за Н. Холлом); бесіди і спостережень. У ході психодіагностики було дотримано необ­хідних інструкцій і вимог для отримання достовірних результатів. Бе­сіди проводилися в навчальних закладах, де навчалися підлітки. Спосте­реження за поведінкою підлітків проходило у звичних для них умовах у процесі навчальної діяльності. З метою порівняльного аналізу феномену саморегуляції агресивної поведінки у підлітковому віці та достовірності результатів було також здійснено діагностику підлітків зі збереженим інтелектом, дотримуючись однакових процедур проведення, в однако­вих умовах, що були створені й для підлітків із порушеннями розумового розвитку.

Результати дослідження. За результатами діагностики у підліт­ків із порушеннями розумового розвитку виявлено фізичну та вербальну агресію, що перевищує допустиму норму. Діагностика підлітків із пору­шеннями розумового розвитку дала змогу також констатувати стан функціонування структурних компонентів агресивності. Підвищений рі­вень було встановлено за показниками негативізму та дратівливості. Результати діагностики підлітків зі збереженим інтелектом конста­тують схожість отриманих даних щодо рівня вираженості основних видів агресивності та структурних компонентів явища, порівняно з ре­зультатами підлітків із порушеннями розумового розвитку. Різниця по­лягає в інтенсивності проявів показника. У підлітків із порушеннями ро­зумового розвитку показники представлені більш виражено на 20–30%, ніж у підлітків зі збереженою інтелектуальною функцією. Установлено, що прояви агресії та саморегуляція агресивної поведінки детермінують­ся акцентуаціями особистості. У підлітків із порушеннями розумового розвитку констатовано такі основні типи поєднання акцентуацій, як гіпертимна у поєднанні з циклотимічною, гіпертимна з неврівноваже­ною, гіпертимна з екзальтованою. Крім того, у підлітків із порушеннями розумового розвитку встановлено низький рівень емоційного інтелекту, емоційної обізнаності, емпатії, управління власними емоціями та серед­ній рівень здатності до розпізнавання емоцій інших людей.

Висновок. Отримані результати дали підстави висловити припу­щення щодо алекситимічних проявів у структурі особистості підлітків із порушеннями розумового розвитку, що переважно виявляються через невміння вербалізувати власні емоційні стани, недорозвиток рефлексив­ного компонента емоцій і несформованість або низький рівень емоційно­го інтелекту. Беручи до уваги отримані результати, було охарактери­зовано основні аспекти психокорекційної роботи з підлітками з порушен­нями розумового розвитку щодо формування саморегуляції агресивної поведінки. Означена психокорекційна робота повинна бути спрямована на формування вміння називати емоції, почуття, які переживають під­літки, означувати їх відповідними вербальними символами, на управлін­ня підлітком різними емоційними станами, зокрема негативними, як-то агресивність, злість, гнів.