Вплив емоційного інтелекту на саморегуляцію агресивної поведінки підлітків із порушеннями розумового розвитку

Автор(и)

  • Ольга Вовченко Інститут спеціальної педагогіки та психології ім. М. Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4399-0118

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.11-36

Ключові слова:

підлітковий вік, порушення розумового розвитку, акцентуація характеру, саморегуляція, агресія, агресивна поведінка, емоційний інтелект.

Анотація

Метою статті є дослідження проблеми проявів агресії у підлітків із порушеннями розумового розвитку в контексті формування та впли­ву емоційного інтелекту на агресивну поведінку таких підлітків. Мета дослідження забезпечувалася поетапним вирішенням основних завдань: 1) установити особливості проявів агресії у підлітків із порушеннями ро­зумового розвитку; 2) визначити специфіку впливу емоційного інтелекту на саморегуляцію агресивної поведінки у підлітків із порушеннями розу­мового розвитку; 3) охарактеризувати рекомендації щодо технології психологічного супроводу з формування саморегуляції агресивної поведін­ки підлітків із порушеннями розумового розвитку в контексті емоційно­го інтелекту.

Методи. Для розв’язання окреслених завдань і забезпечення досто­вірності положень і висновків було використано дедуктивний та індук­ тивний методи, метод психологічної діагностики, бесіди та спостере­ження. Психодіагностична процедура стану агресивної поведінки та її емоційної саморегуляції у підлітків із порушеннями розумового розвит­ку здійснена за допомогою методики «Опитувальник агресивності Бас­са – Дарки»; методики «Адаптований характерологічний опитувальник Леонгарда – Шмішека»; методики «Емоційний інтелект» (за Н. Холлом); бесіди і спостережень. У ході психодіагностики було дотримано необ­хідних інструкцій і вимог для отримання достовірних результатів. Бе­сіди проводилися в навчальних закладах, де навчалися підлітки. Спосте­реження за поведінкою підлітків проходило у звичних для них умовах у процесі навчальної діяльності. З метою порівняльного аналізу феномену саморегуляції агресивної поведінки у підлітковому віці та достовірності результатів було також здійснено діагностику підлітків зі збереженим інтелектом, дотримуючись однакових процедур проведення, в однако­вих умовах, що були створені й для підлітків із порушеннями розумового розвитку.

Результати дослідження. За результатами діагностики у підліт­ків із порушеннями розумового розвитку виявлено фізичну та вербальну агресію, що перевищує допустиму норму. Діагностика підлітків із пору­шеннями розумового розвитку дала змогу також констатувати стан функціонування структурних компонентів агресивності. Підвищений рі­вень було встановлено за показниками негативізму та дратівливості. Результати діагностики підлітків зі збереженим інтелектом конста­тують схожість отриманих даних щодо рівня вираженості основних видів агресивності та структурних компонентів явища, порівняно з ре­зультатами підлітків із порушеннями розумового розвитку. Різниця по­лягає в інтенсивності проявів показника. У підлітків із порушеннями ро­зумового розвитку показники представлені більш виражено на 20–30%, ніж у підлітків зі збереженою інтелектуальною функцією. Установлено, що прояви агресії та саморегуляція агресивної поведінки детермінують­ся акцентуаціями особистості. У підлітків із порушеннями розумового розвитку констатовано такі основні типи поєднання акцентуацій, як гіпертимна у поєднанні з циклотимічною, гіпертимна з неврівноваже­ною, гіпертимна з екзальтованою. Крім того, у підлітків із порушеннями розумового розвитку встановлено низький рівень емоційного інтелекту, емоційної обізнаності, емпатії, управління власними емоціями та серед­ній рівень здатності до розпізнавання емоцій інших людей.

Висновок. Отримані результати дали підстави висловити припу­щення щодо алекситимічних проявів у структурі особистості підлітків із порушеннями розумового розвитку, що переважно виявляються через невміння вербалізувати власні емоційні стани, недорозвиток рефлексив­ного компонента емоцій і несформованість або низький рівень емоційно­го інтелекту. Беручи до уваги отримані результати, було охарактери­зовано основні аспекти психокорекційної роботи з підлітками з порушен­нями розумового розвитку щодо формування саморегуляції агресивної поведінки. Означена психокорекційна робота повинна бути спрямована на формування вміння називати емоції, почуття, які переживають під­літки, означувати їх відповідними вербальними символами, на управлін­ня підлітком різними емоційними станами, зокрема негативними, як-то агресивність, злість, гнів.

Біографія автора

Ольга Вовченко, Інститут спеціальної педагогіки та психології ім. М. Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України, м. Київ

Кандидат психологічних наук, докторант

Посилання

Бозуєва О. Агресивність: причини, наслідки та контроль. Київ : Квіт, 2014. 206 с.

Борщевська Г. Воля та емоції у підлітків з порушеннями психофізич¬ного розвитку: теоретико-методологічний аспект. Харків : Вид-во Інституту технологій та виробництва, 2009. 179 с.

Кожалиева Ч. Образ Я в структуре личности умственно отсталых подростков. Москва : МГУ, 2003. 144 с.

Кульчицька Л. Феноменологія акцентуацій у підлітковому віці. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. 220 с.

Личко А. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Санкт-Пе¬тербург : Речь, 2010. 256 с.

Макаренко А. Книга для родителей. Cанкт-Петербург : Питер, 2016. 288 с.

Марченко Д. Агресивність та девіація у підлітковому віці. Львів : КнигоДрук, 2010. 191 с.

Соколов Д. Мотивація і воля: норма та патологія. Київ : ВВ Смарт, 2017. 132 с.

Buss, A. (1961). The Psychology of aggression. New York – London : Wiley and Sons. 295 p.

Irkid, G. (2018). Child aggression. New York : ЕТN. 286 p.

Mason, J. (2007). Childhood and aggression. Boston. 168 p.

Milf, P. (2003). Frustration and motivation: theory and research method. London. 234 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-23

Як цитувати

Вовченко, О. (2020). Вплив емоційного інтелекту на саморегуляцію агресивної поведінки підлітків із порушеннями розумового розвитку. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (49), 11–36. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.11-36