Параметры креативности у взрослых активных web-пользователей
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.224-243Ключові слова:
знакова система, друковане слово, медіаобраз, вер¬бальна креативність, візуальна креативність.Анотація
Мета статті полягає в аналізі емпіричних даних, що перевіряють гіпотезу про більшу креативність активних інтернет-користувачів, порівняно з дорослими любителями традиційного читання.
Методи. Дослідження проводилося на статистично великій і гомогенній вибірці за віком, рівнем освіти та професійною діяльністю (сфери розумової праці). Диференціація респондентів на групи для проведення порівняльного аналізу здійснювалася на підставі двох критеріїв: 1) вибір інформаційної системи у вільний час (книга або Інтернет); 2) час, що відводиться роботі із зазначеною системою. Критерії визначалися за допомогою анонімного і добровільного анкетування. Вимірювання параметрів креативності здійснювалося для різних її видів: вербальної (тест С. Медника в адаптації А. А. Вороніна) й образної (тест З. Зіверт).
Результати дослідження. Представлені результати порівняльного аналізу, проведеного у двох контрастних групах, які вибирають різні інформаційні системи: «суб’єктів читаючих» і «активних web-користувачів». Установлено статистично значущі переваги у суб’єктів читаючих у вираженості більшості вимірюваних параметрів як вербальної (унікальність і кількість відповідей), так і образної (унікальність і число асоціацій із віддалених сфер) креативності.
Висновок. Емпірично доведено, що креативів достовірно більше серед любителів традиційної друкованої книги. Це демонструє, що технічні можливості Інтернету (багатство змісту, можливості вільного вибору контенту й участі в його створенні тощо) автоматично не забезпечують умов для прояву творчих здібностей користувачів. Запропоновано пояснення меншої креативності дорослих активних web-користувачів у зв’язку зі специфікою медіаобразу як основної одиниці кодування інформації в цифрових медіа (іконічний характер інформації та сугестивність впливу).
Посилання
Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. Санкт-Петер¬бург : Питер, 2003. 688 с.
Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. Москва : Академия, 2002. 320 с.
Воронин А. Н., Галкин Т. В. Диагностика вербальной креативности (адаптация теста Медника). Методы психологической диагности¬ки. Москва : Ин-т психологии РАН, 1994. Вып. 2. С. 40–81.
Голубинская А. В. Нейрокогнитивный подход к исследованию поколе¬ния Z. International Journal of Humanities and Natural Science. 2015. Vol. 1. P. 161–167.
Гусельцева М. С. Информационная социализация в транзитивном обще¬стве: контексты дигимодернизма. Цифровое общество как куль¬турный контекст развития человека: сб. науч. ст. и материа¬лов междунар. конф. (Коломна, 14–17 февр. 2018 г.). Коломна : Гос. соц.-гуманитар. ун-т, 2018. С. 135–141.
Дружинин В. Н. Психология общих способностей. Санкт-Петербург : Питер, 1999. 368 с.
Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. Санкт-Петербург : Питер, 2009. 434 с.
Катречко С. Л. О соотношении искусственного и естественного интел¬лекта. Философия искусственного интеллекта: науч. тр. Всерос. междисциплинар. конф. (Москва, 16–17 марта 2016 г.). Москва : ИИнтелл, 2017. С. 304–319.
Киреев П. С. Новые медиа в современном информационно-коммуника¬ционном пространстве. Социология. 2010. № 2. С. 115–127.
Лекторский В. А. Философия, искусственный интеллект, когнитивные исследования. Философия искусственного интеллекта: науч. тр. Всерос. междисциплинар. конф. (Москва, 17–18 марта 2016 г.). Москва : ИИнтелл, 2017. С. 37–44.
Миронов В. В. Трансформация культур: от классической к электрон¬ной. Философия искусственного интеллекта: науч. тр. Всерос. междисциплинар. конф. (Москва, 17–18 марта 2016 г.). Москва : ИИнтелл, 2017. С. 28–36.
Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. Санкт-Петербург : Питер, 2004. 384 с.
Guilford, J. P. (1958). New frontiers of testing in the discovery and development of human talent. Seventh Annual Western Regional Conference on Testing Problems. Los Angeles. Р. 20–32.
Guilford, J. P. (1959). Three faces of intellect. American Psychologist, 14, 469–479.
Kirby, A. (2009). Digimodernism: How New Technologies Dismantle the Postmodern and Reconfigure Our Culture. New York : Continuum Publishing Corporation.
Sternberg, R. J., & Davidson, J. E. (1986). Conceptions of giftedness: A map of the terrain. In R. J. Sternberg, J. E. Davidson (Eds.) Conceptions of giftedness. New York : Cambridge University Press. Р. 3–18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.