Психологічні принципи суверенності студента
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.244-268Ключові слова:
суверенність студента, реактивна суверенність, проактивна суверенність, управління процесом навчання, зворотний зв’язок, психологічний вплив, прийняття рішень, свідоме відрефлексуван¬ня своєї діяльності, стратегії викладання.Анотація
Мета статті – визначити суверенність студента як загальнонаукову концепцію, яку можна обґрунтувати з різноманітних точок зору. Окреслено три основні парадигми суверенності; обґрунтовано зміст реактивної й ініціативної суверенності; запропоновано психологічні принципи формування суверенності студентів під час їх навчання у закладах вищої освіти.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.
Результати дослідження. У статті запропоновано основні аспекти суверенності студентів, які слід використовувати на заняттях з англійської мови. Такими аспектами вважаються: суверенність – це конструкт дієздатності особистості; суверенність передбачає готовність студентів брати на себе відповідальність власне за свій процес навчання; суверенність має на увазі спроможність і готовність студентів самостійно розпочинати процес пізнавальної діяльності; повна суверенність вважається метою навчання та виховання студентів; можна виокремити деякі ступені суверенності; ці ступені є нестабільними та змінними категоріями; суверенність не лише актуалізує питання створення для студентів ситуацій, коли вони мають бути незалежними та самостійними; розвиток суверенності вимагає свідомого ставлення до процесу навчання – наприклад, свідоме опанування вивченого матеріалу та прийняття виважених рішень; сприяння суверенності є не просто питанням формулювання стратегій здійснення навчальної діяльності; суверенність може мати місце як у парадигмі навчального процесу в закладах вищої освіти, так і поза навчанням у них; суверенність має як соціальне значення, так і суто індивідуальне; суверенність по-різному тлумачиться представниками різних культур.
Виокремлено основні проблеми, які є досить-таки важливими для виховання суверенності студента. Перша проблема – це здійснення контролю за процесом навчання. Наступною проблемою, яка є дуже важливою для формування суверенності студента, є контроль над змістом навчальної дисципліни, що вивчається. Було показано, що реактивна суверенність є саме тією формою, яка не створює концептуально нових напрямків здійснення навчальної діяльності, проте коли ініціюється той чи інший напрямок, то це дає змогу студентам самостійно організовувати власні ресурси для досягнення своєї мети. Проактивна суверенність не лише визначає цілі пізнавальної діяльності, а й обирає методи та засоби здійснення цієї діяльності й оцінює той зміст навчального процесу, яким уже було опановано; суверенність також окреслює парадигму подальшої навчальної діяльності.
Становлення суверенності студентів допомагає їм усвідомити і зрозуміти, що вони можуть узяти на себе відповідальність за власне навчання: навчання студентів стає таким, що цілковито відповідає їх інтересам; студенти починають працювати разом для досягнення цілей свого навчання.
Висновок. У статті запропоновано психологічні принципи формування суверенності студентів. 1. Чіткі стандарти виконання пізнавальної діяльності мають бути встановлені з самого початку. Студенти повинні точно знати, що від них очікує педагог, як вони будуть оцінені та які актуалізаційні напрямки будуть для них доступні, якщо їм знадобиться допомога у вивченні інформації або набутті вмінь і навичок виконання пізнавальної діяльності. Коли викладачі формують певні очікування від ефективності пізнавальної діяльності, вони мають ураховувати набуті студентами знання й особистісно значущий досвід кожного окремого учня. 2. Суверенність фасилітує розвиток у студентів почуття домінування в навчальному процесі. У парадигмі цього процесу викладачі мають пропонувати студентам самостійно обирати найважливіші для них навчальні дисципліни, але при цьому студенти повинні чітко розуміти, яким чином цей вибір співвідноситься з навчальними цілями чи стандартами підготовки майбутнього фахівця. Коли студенти мають змогу бути залученими до здійснення такого вибору, вони беруть на себе більше відповідальності за власне навчання. 3. Студенти мають постійно отримувати зворотний зв’язок із боку педагога, який дасть їм досить точну інформацію щодо набуття конкретних навичок, які вони здобу ли та / або які потребують їх удосконалення з метою досягнення неабиякого успіху в своїй навчальній мікрогрупі. 4. Суверенність фасилітує студентів на заохочення оцінювати власне свій успіх у навчанні за допомогою графіків або ведення журналів, щоб вони могли оцінити власне свій прогрес у навчанні, досягнутий ними у процесі набуття відповідних знань, умінь і навичок.
Посилання
Выготский Л. С. Мышление и речь: Собрание сочинений в 6-ти томах. Москва : Педагогика, 1982. Т. 2. С. 5–361.
Benson, P. (2001). Teaching and Researching Autonomy in Language Learning. Harlow : Longman. 170 p.
Chamot, A. (2011). The Elementary Immersion Learning Strategies Re¬source Guide. A. Chamot, K. Anstrom, A. Bartoshevsky, A. Be¬langer, J. Delett, V. Karwan and others. Retrieved September 16, 2014. URL : http://www.nclrc.org/eils/.
Cherry, K. (2013). What Is Motivation? Retrieved November 1, 2014. URL : http://psychology.about.com/od/mindex/g/motivation-definition.htm.
Dam, L. (1990). Learner Autonomy in Practice: An experiment in learning and teaching. Autonomy in Language Learning. I. Gathercole (Ed.). Great Britain : Centre for Information on Language Teaching and Research. Р. 56–63.
Holec, H. (1981). Autonomy in foreign language learning. Oxford : Per¬gamon. 156 p.
Hořínek, M. (2007). A closer look at learner autonomy – a qualitative study. Retrieved August 2, 2014. URL : http://is.muni.cz/th/12319/ff_m/ thesis.pdf.
Jacob, E. (1999). Cooperative Learning in Context: An Educational Inno¬vation in Everyday Classroom. New York : State University of New York Press.
Jarwis, H. (2013). Computers and learner autonomy: Trends and issues. Teaching English, 1, 387–410. Retrieved August 29, 2014. URL : http://www.teachingenglish.org.uk/sites/teacheng/files/British Council WEB pdf.pdf#page=391.
Little, D. (2000). Why focus on learning rather than teaching? In: D. Little, L. Dam, & J. Timmer (Eds.). Focus on Learning Rather than Teaching: Why and How? Papers from the International Association of Teachers of English as a Foreign Language (IATEFL) Conference (Krakow, Poland, May 14–16, 1998), (pp. 3–17). Dublin, Ireland : Centre for Language and Communication Studies. Trinity College.
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguis¬tics. Психолінгвістика. Психолингвистика: Збірник наукових праць. Серія: Психологія. Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 26 (1). С. 265–285. DOI 10.31470/2309-1797- 2019-26-1-265-285.
Sinclair, B. (2000). Learner autonomy: The next phase? B. Sinclair, I. McGrath, & T. Lamb (Eds.). Learner autonomy, teacher autonomy: Future directions, (pp. 4–14). Harlow : Longman.
Smith, C. R. (2006). The history of learner autonomy. Retrieved June 16, 2014. URL : http://autonomyhistories.pbworks.com/f/The+History+ of+Learner+Autonomy.pdf.
Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Features of Experiences of Frustration Situa¬tions in Youth Age. International Journal of Scientific & Technolo¬gy Research, 8, 01 (January), 920–924. URL : http://www.ijstr.org/ paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117.
Wikipedia (2020). Project Method. Retrieved June 15, 2014. URL : http:// en.wikipedia.org/wiki/Project_method.
Zubiashvily, I., Kocharian, A., Lunov, V., Barinova, N., & Onufriieva, L. (2020). Phenomenon of money: Social and psychological essence and functions. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24 (3), 1629–1642. DOI 10.37200/IJPR/V24I3/PR200911. URL : https:// www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85080985552& origin=resultslist&sort=plf-f&src=s&nlo=&nlr=&nls=&sid= a9bdc1bd7fc77b686972b62905a1425e&sot=a&sdt=cl&cluster= scopubyr%2c%222020%22%2ct%2bscoprefnameauid%2c%22 Onufriieva%2c+L.%2357214601047%22%2ct&sl=23&s=¬SOURCE-ID+%2817700156008%29&relpos=0&citeCnt=0&search¬Term=.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.