Тріадні взаємовідносини в родині у контексті розвитку тілесного Я

Дар’я Туркова

doi:10.32626/2227-6246.2020-49.342-362

Автор(и)

Дар’я Туркова Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-3788-1185

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.342-362

Ключові слова:

тріадні взаємовідносини, діадні взаємовідносини, батьківство, сімейна система, розвиток тілесного Я.

Анотація

У цій статті наведено аналітичний огляд психологічних досліджень щодо структури родин із тріадними та діадними взаємовідносинами в контексті розвитку тілесного Я. Визначено роль батька у психологічному розвитку дитини. Надано перелік психологічних показників розвитку дитини, на які впливає присутність батька або його депривація. Перелічено характеристики функціонування родини у разі появи дитини. Визна чено оптимальні умови функціонування родини для здорового розвитку дитини й розвитку тілесного Я.

Метою публікації є систематизація теоретико-прикладних положень щодо розуміння психологічного сенсу тріади у контексті розвитку тілесного Я.

Основним методом дослідження слугував теоретичний аналіз наукової літератури, що дало змогу з’ясувати роль тріади «батько – мати – дитина» у розвитку тілесного Я дитини.

Результати дослідження дали змогу визначити рівноправну роль батька стосовно матері при вихованні дитини. Також було визначено психологічні якості розвитку дитини, що потребують саме долучення батька. З’ясовано оптимальні умови функціонування тріади в родині задля розвитку тілесного Я.

Висновок. Під тріадою розуміється система «батько – мати – дитина», яка функціонує за законами теорії сімейних систем. Розвиток тілесного Я дитини закладається ще на перинатальній стадії розвитку в контексті формування діади «мати – дитина». Народження дитини призводить до чергового стресового періоду в родині, успішне подолання якого має створити тріадні взаємини, у яких з новими ролями батька й матері подружжя не втрачає інтимний контакт один з одним у якості чоловіка та дружини. На всіх етапах функціонування родини, в тому числі під час вагітності й у подальшому, важлива і незамінна роль батька для гармонійного розвитку дитини загалом і тілесного Я зокрема. Діада «мати – дитина» рівнозначна діаді «батько – дитина», в разі надання можливості батькові долучитися до процесу догляду та виховання дитини.

Біографія автора

Дар’я Туркова, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків

Кандидат психологічних наук, докторант кафедри практичної психології

Посилання

Варга А. Я. Введение в системную семейную психотерапию. Москва : Когито-Центр, 2011. 182 с.

Горшкова Н. М. Особенности образа тела у детей старшего дошкольно¬го возраста, воспитывающихся в условиях отцовской депривации в разные периоды детства: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.13. Москва : Московский городской психолого-педагогический университет, 2013. 26 с.

Горшкова Н. М., Филиппова Е. В. Особенности образа тела у детей дошкольного возраста, воспитывающихся без отца в различные периоды детства. Психологическая наука и образование. 2013. № 3. С. 66–77.

Перинатальная психология и психиатрия: В 2 т. / под ред. Н. Н. Воло¬дина, П. И. Сидорова. Москва : Академия, 2009. Т. 2. 256 с.

Седих К. В. Формування психосоматичної компетентності в психологіч¬ному консультуванні подружніх пар. Психологія і особистість. 2017. № 2 (12). С. 158–167.

Туркова Д. М. Особливості розвитку тілесного Я молодшого школяра у контексті сімейних відносин. Психологічний часопис: Збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка. Київ : Інститут пси¬хології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2019. № 10. Вип. 5. С. 156–167.

Туркова Д. М. Психологічний компонент гестаційної домінанти як пре¬диктор психосоматичної кризи. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: Матеріали V Міжнародної на¬уково-практичної конференції (28 лютого – 1 березня 2019 року, м. Суми). Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019. С. 237–240.

Туркова Д. М., Ляса М. В. Когнітивно-емоційні аспекти тілесного Я членів сім’ї. Психологічний часопис: Збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2019. № 9. Вип. 5. С.118–130.

Фисун Е. В. Брак и дети. Системная психотерапия супружеских пар / сост. А. Я. Варга. Москва : Когито-Центр, 2017. 342 с.

Cabrera, N. J., Tamis-LeMonda, C. S., Bradley, R. H., Hofferth, S., & Lamb, M. E. (2000). Fatherhood in the twenty-first century. Child Development, 71 (1), 127–136.

Favez, N., & Frascarolo, F. (2011). Le développement des interactions triadiques mère-père-enfant [The development of mother-father-child triadic interactions]. Devenir, 23 (4), 359–377.

Favez, N., Frascarolo, F., & Tissot, H. (2017). The family alliance model: a way to study and characterize early family interactions. Fron¬tiers in Psychology, (Vol. 8). URL : https://doi.org/10.3389/fpsyg. 2017.01441.

Lamb, M. E. (2010). The role of the father in child development. 5th Edi¬tion. Cambridge : John Wiley & Sons Inc. 672 p.

Levin, K., & Currie, C. (2010). Family structure, mother-child communi¬cation, father-child communication, and adolescent life satisfaction: A cross-sectional multilevel analysis. Health Education, 110 (3), 152–168.

Lindsey, E., & Caldera, Y. (2006). Mother – Father – Child Triadic Interaction and Mother – Child Dyadic Interaction: Gender Differences Within and Between Contexts. Sex Roles, 55 (7–8), 511–521.

Simonelli, A., Parolin, M., Sacchi, C., De Palo, F., & Vieno, A. (2016). The role of father involvement and marital satisfaction in the de¬velopment of family interactive abilities: A multilevel approach. Frontiers in psychology, 7, 1725. URL : https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2016.01725.

Venturelli, E., Cabrini, E., Fruggeri, L., & Cigala, A. (2016). The study of triadic family interactions: the proposal of an observational pro¬cedure. Integrative Psychological and Behavioral Science, 50, 655– 683.