Психологічні принципи актуалізації атрибутів фасилітативної взаємодії
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.267-288Ключові слова:
фасилітація, фасилітативна взаємодія, фасилітативне навчання, діяльність, предмет діяльності, функції суб’єкта, мета діяльності, способи здійснення діяльності.Анотація
Мета статті – визначити ознаки фасилітації, запропонувати функції фасилітативної взаємодії, забезпечити в закладах середньої освіти процес фасилітативного навчання, який базується на евристичній бесіді, визначити додаткові принципи, характерні для системи середньої освіти.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.
Результати дослідження. Визначено, що поняття «фасилітація» відображає усвідомлену і цілеспрямовану діяльність як явище, властиве, в першу чергу, викладачеві. Відтак, можна виокремити атрибути фасилітації: 1) діяльність; 2) суб’єкт діяльності; 3) функції суб’єкта; 4) функції діяльності; 5) мотиви діяльності; 6) мета діяльності; 7) способи виконання діяльності; 8) предмет діяльності; 9) метод реалізації діяльності; 10) засоби, актуальні для реалізації діяльності; 11) результат діяльності. Ми вважаємо, що функціями фасилітації є: функція стимулювання; функція актуалізації; функція формування суверенності особистості школяра; функція управління освітнім процесом; функція інтерактивної взаємодії; функція створення творчого освітнього середовища.
Висновки. Процес фасилітативного навчання в закладах середньої освіти будується на основі загальних дидактичних принципів (науковість, зв’язок навчання з життям, диференційований підхід до школярів тощо). Проте, можна виокремити й додаткові принципи, характерні для означеної системи освіти: принцип задоволення соціальних і особистих потреб у процесі навчання; принцип взаємозв’язку навчання із самоосвітою впродовж організації навчального процесу і в канікулярний період; принцип взаємозв’язку навчання з майбутньою професійною діяльністю (виходячи зі змісту і характеру функціональних обов’язків учителів); принцип взаємозв’язку навчання з особистісно і професійно значущим досвідом педагога, усвідомлення набутого досвіду як особистісно значущого; принцип міждисциплінарного підходу до конструювання змісту навчального процесу (фасилітативний потенціал різних навчальних дисциплін, їх вплив на вивчення одного навчального предмета); принцип установлення взаємозв’язку навчального процесу і безперервної самоосвіти; принцип актуалізації суб’єкт-суб’єктного навчання школярів, здійснення творчого пошуку розв’язання управлінських завдань, самостійної розробки школярами проєктів, виступів, презентацій, спрямованих на вдосконалення власної навчальної діяльності.Посилання
Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихолінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2019. Вип. 26 (1). С. 246–264. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1- 246-264. URL : https://psycholing-journal.com/index.php/journal/ article/view/715.
Хупавцева Н. О. Facilitation as a Personality-Centered Approach at the English lessons at secondary schools. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. Вип. 47. С. 206–230.
Athanasopoulos, P., Bylund, E., Montero-Melis, G., Damjanovic, L., Schartner, A., & Kibbe, A. (2015). Two languages, two minds. Psychological Science, 26 (4), 518–526. URL : https://doi.org/10.1177/ 0956797614567509.
Delong, K. A., Troyer, M., & Kutas, M. (2014). Pre-processing in sentence comprehension: Sensitivity to likely upcoming meaning and structure. Language and Linguistics Compass, 8 (12), 631–645. URL : https://doi.org/10.1111/lnc3.12093.
Elahi Shirvan, M., Khajavy, G. H., & MacIntyre, P. D. (2019). A Meta-analysis of L2 Willingness to Communicate and Its Three High- Evidence Correlates. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 1241– 1267. URL : https://doi.org/10.1007/s10936-019-09656-9.
Feinmann, D. (2020). Language and Thought in the Motion Domain: Methodological Considerations and New Empirical Evidence. Journal of Psycholinguistic Research, 49, 1–29. URL : https://doi.org/10.1007/ s10936-019-09668-5.
Fuhrman, O., & Boroditsky, L. (2010). Cross-cultural differences in mental representations of time: Evidence from an implicit nonlinguistic task. Cognitive Science, 34 (8), 1430–1451. URL : https://doi. org/10.1111/j.1551-6709.2010.01105.x.
Hu, Z., & Liu, H. (2019). The Affective Meaning of Words is Constrained by the Conceptual Meaning. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 1377–1390. URL : https://doi.org/10.1007/s10936-019-09663-w.
Mykhalchuk, N., & Ivashkevych, E. (2019). Psycholinguistic Characteristics of Secondary Predication in Determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. Вип. 25 (1). С. 215–231. DOI 10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.
Mykhalchuk, N., & Koval, I. (2019). Psychological content of effective means of teaching a foreign language in order to form the intercultural competence of learners of different age groups. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : Аксіома. Вип. 46. С. 265–289.
Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Features оf Experiences оf Frustration Situa tions іn Youth Age. International Journal of Scientific & Technology Research. Vol. 8, Issue 01, January. P. 920–924. URL : http:// www.ijstr.org/paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117.
Wallentin, M., Rocca, R., & Stroustrup, S. (2019). Grammar, Gender and Demonstratives in Lateralized Imagery for Sentences. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 843–858. URL : https://doi.org/ 10.1007/s10936-019-09634-1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
